Інкрустована в повітря
і просякнута бажанням,
карма осені бездонна
проростає в зорепад.
Заколисана у вітрі,
в потаємних пориваннях
нас тримає у полоні,
в лоні зваби і принад...
Карма осені наситить
за піснями спраглу душу,
що лунають в піднебессі
в хорах янголів ясних,
і просіє біль крізь сито
вічних істин невмирущих
і стежками одкровення
з нами вирушить у сни...
Карма осені крізь вени
протікає всюдисущо
духом Всесвіту інерцій,
серце зваблюючи вдаль.
Хай ця карма незбагнена
нам напоїть спраглу душу,
і загоїть стигми серця,
хай розвіє всю печаль!
| 
у Вас 
0
