А де ж вірш? Для прози є своя категорія. Наше життя таке багатогранне, що не можна осягнути нашим мізерним розумом. У Вашій розповіді все дуже правильно і пригладжено, що рідко в житті трапляється. Хотілося б, звичайно, щоб все було саме так - це при умові, коли розуміють один одного, але, на жаль, людські долі, характери, обставини - все це не умиротворяє, а збуджує і приводить до негативних наслідків.
Гарне оповіданнячко для діток, бо ми з Вами знаємо, що наївно думати,п.Ірино, що ти робиш добро, вийнявши з бабусиної кишені сотні, пробачити якихось п'ять нещасних гривень, і про це фармацевти прекрасно знають. Влаштовують всякі акції, знижки і в таких випадках, з власної кишені не платять. Добро повинно бути справжнім добром, а не прикритою брехнею.
Мудрі думки, особливо молодим, які тільки ступають на шлях усипаний не рожами, а їх колючками, що ранять не ноги, а серце. Але не можна перейти річку, не замочивши ноги, як і життя прожити, мов у прекрасному сні, не відчувши добра і зла, і кожен це зробити повинен сам.