Пане, Іване, ви невиправний скептик, скільки раз вам робилось зауважень щодо рими, розміру, наголосу, а ви продовжуєте записувати свої емоції, не звертаючи увагу на правила. Прошу вибачення, але записані емоції в стовпчик віршем називати не можна.
Дуже душевний вірш, який зачіпає сердечні струни, а мене зачіпив до сліз, бо маю таку ж стареньку маму і такого ж люблячого сина. То ж дякую, Вікторе, за щирі сльози.
Дуже дякую, Оксаночко! Дозволь мені до тебе так звертатися. Я була глибоко вражена, коли побачила коментар. Щиро вдячна за аплодунчики і зірочки, це дійсно дуже приємно.
Дуже сміливо, Наталю, відверто. А щодо думки, що "Волі нема!"-правда, а ще нам толкували, як духовно, так і тілесно, що ми раби, а Гоподь сотворив нас вільними і надав безмежні права і зараз хоче з нами спілкуватися як з Со-творцями.
Дякую, Галочко! А з аплодунчиками дуже просто: наводиться курсор, тобто стрілка, на зображення, що в квадраті перед вами і натискаєте скільки хочите, він проявиться англійськими буквами(hands) а в коментарі буде аплодувати.
Вірш мені сподобався, але його треба доопрацювати. Вирівняти розмір в першій стопі і в закінченні "Ти обери"(як приклад- візьми),ну і "полюси" щось не вписуються. Вибачаюсь за критику, але без неї не буде удосконалення. Успіху!
Мені дуже сподобався ось цей стовпчик. край рідний хоч бідний все ж таки твій край там злидні і гідність верни пам’ятай Чується туга, пам'ять і любов до рідного краю.
Вірш мені також сподобався, але попри всі хвалебні оди у вірші є недостатки на які не звернути уваги не можна. По перше: багато дієслівної рими. По друге: слово біль правильно написане тільки в назві твору і в його закінченні, а в середині вірша то " біль цю" то "біль мою". Пораджу бути більш уважною. Успіху!