Щось подібне є у мене. Під відповідний настрій набігають думки і лягають скорботними рядками. Розправив ангел широкі крила І закрив душу, щоб не боліла, Бо шлях далекий. За небокраєм Свічі палають… В небеснім домі, їх вже чекають.
Дякую,Наталочко!Перше зауваження я уже відредагувала, а стріли я мала на увазі зустріли, тобто хвилі зустріли ріки повноводні.Може мені треба було поставити рІки.
Галочко, дуже сподобався вірш. Викладена тема мене вразила, ось тільки є пару технічних негараздів. Я їх відкорегувала, вийшло чудово та напечатати ненаважилася, щоб не образити. Мої
Так,Вікторе,тепер побачила, дякую. Правда кажуть,що чуже побачиш і під лісом, а своє і під носом не видно.До чого це я? Бо якби читала не свій вірш,то зразу б побачила,а так навіть вухом не повела.Ще раз дякую!
Дякую,Вікторе!Давно не було такого ретельного коментаря.Я дуже дорожу вашими замітками і стараюся справлятися. А щодо цього вірша,то написаний він був давно і коли перевірила розмір то побачила,що перша стопа і остання одного розміру всі решти другого,але так як він не дуже різнився я вирішила не справляти.Ну а стосовно рими,то напевне я ще щось не розумію.Дякую,що маю стільки уваги.