Давайте поговоримо про дощ... Про той, що йде за вікнами балкону, Про свіжий вечір, що на підвіконні, Про вітер, що торкається долоні. Давайте поговоримо про дощ...
Давайте поговоримо про ніч... Про ту, що починається з молитви, Про зорі, що за хмарами не видно. Я так люблю із Вами говорити! Давайте поговоримо про ніч...
Давайте поговоримо удвох... Про ліс, гриби, про листячко опале, Про душу і про квітку, що зів'яла, Про те, про що нікому не казали. Давайте поговоримо удвох...
А потім помовчим... Хвилину-дві... Про щось своє... Про хмари грозові, Про коників, що скачуть у траві, Про роси, що неначе з кришталю. Про те, що я душею вас люблю!
Катрусю,я взагалі незнайома Тобі людина,але це мені не мішає захоплюватися твоїми творами і тобою як особистістю.Блін,щось нафілософив.Але тішуся,бо коментую ту саму Катрусю.Прохання - не пропопадай. :up:
Катрусю, ЦЕ - ТИ!!! Тут справжнє твоє відношення до людей, твої почуття, твоя бурхлива енергія, яку не кожен має сили витримати, але, якщо витримує - у нагороду отримує масу почуттів задоволення, радості, жаги до життя і творчості! Молодець, так тримати! Рада тебе тут бачити і, давай, працюй, твори, пиши, коментуй!
Стільки почуттів, хочеться в них купатися та ними огортатися. Навзаєм тобі Катю ! Вірш - КЛАС !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:up: 
