ЗІРОЧКА МОЯ
ЗІРОЧКА МОЯ За хмаринкою зірочка моя, Спахнув любов’ю і відкривши вії, Знову й знову блисками здаля Спішить до мене стежкою надії. Дивлюсь у небо і хмаринку умовляю Роздвоїтись в зорях темної блакиті, Прискорив дію зірку наближаю У свої обійми сяєву відкриті. І мої стежини мрійні до любові Сіянь зіркова у одну єднає, Ходу блаженну у світа зіркові, Мені на радість сяйвом відкриває. Обнявши зірку, і в розквіті сяйному Прямую прямо у казкові чудеса, Де райдуга цвіте у щасті золотому, Де мене стрічає не земна краса. А з неї, вкутана у золоте волосся, Виходе дівчина, і диво відбулося Тепло її, яке мені передалося, Зігріло серце і відразу прижилося.
Додав: Davudenko (03.07.2011)
| Автор: © Давиденко іван
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1940 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в словах пана Бутусова - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА