- Панове, панове! Прошу тиші! – стукав по столу
дерев’яним молотком Лісовий мер Зайченко, намагаючись утихомирити
шановне товариство, - На порядку денному Лісовий бюджет! - А що тут
обговорювати?! – загарчав Вовкуленко, - У мене лапи чисті! Нічого не
брав! Нічого не знаю! Мішок із бюджетною капустою на хвилинку біля
дверей залишив, а коли повернувся, мішок зник! Он Ведмежатенка питайте!
Він повинен був охороняти! Моя справа ,зібрати і доставити! – відчитався
міністр податків, запихуючи подалі в кишеню капустяні листки. - Що скажете, Ведмежатенко? – суворо звернувся мер до міністра охорони порядку. - Тільки що, так відразу я! – буркнув Ведмежатенко, заштовхуючи барсетку із капустою під стіл. -
Я все чую! – дорікнув мер Зайченко, для вірності поворушивши довгими
вухами, - А що це воно за звуки? – запитав мер, прислухаючись. - Та
то Кабаненко спить, - хихикнувши, сказала Лисавета Патрикіївна, - Його
краще не будити, а то минулого разу розбудили, так він всі бюлетені
зжував! - Так я ж і кажу! – продовжив Ведмежатенко,не звертаючи уваги
на хропіння за спиною, - Прийшов Вовкуленко, залишив мішок, а тут
Лисавета Патрикіївна із відомістю! Каже, йди премію за охорону бюджетної
капусти отримувати, бо у мене скоро обід, а потім всякі-різні справи,
можеш не встигнути. Ну я і пішов, а біля мішка… - Стоп! Яка така премія?! – здивовано запитав Зайченко, - Я ж іще нічого не підписував! Лисавето
Патрикіївно, що відбувається? Ви знову за своє? За моєю спиною подвійну
бухгалтерію ведете?! На нову шубу де капусти взяли? Ось я до Вас
доберуся! - Ой, звіроньки! Та що ж це діється?! Останню шубку
здирають! – залементувала, заламуючи лапи, рудохвоста бухгалтерка, - Та
я ж для лісу стараюся! Все про лісових мешканців дбаю! Он Єнотенко
відмиванням займається! Ціле озеро придбав! І йому нічого! А я, нещасна,
в усьому винна! - А до чого тут Єнотенко? – не зрозумів мер. - Це
ж хто тут на мене лапами вказує?! – закричав ображений Єнотенко, - Та
кому Ви вірите?! На озеро я всі папери підписав! Усе законно! Он
Бобровський знає! - А до чого тут Бобровський? – вже почав заплутуватися Зайченко. -
Звичайно, Бобровський, знає! – піддакнула Лисавета Патрикіївна,
показавши язика Єнотенку, - Нещодавно євро-ремонт на дачі зробив, а в
бюджетному мішку дірка! - Тааааак… - смикаючи себе за вухо, Зайченко звернувся до Бобровського, - За які-такі кошти зробили ремонт?! -
За чесні! За чесні! – заголосив Бобровський, від хвилювання догризаючи
третій олівець, - Восени Вам ремонт робили, пам’ятаєте? І тітоньці
Вашій, і бабусі, і… - Ну добре, добре… - зупинив Бобровського
Зайченко, - Зрозуміло. Це справи не стосується. Питання - де поділася
бюджетна капуста? - Так ото ж я й кажу, - обізвався Вовкуленко, -
повернувся я, а мішка немає, а біля дверей Козлов стоїть, і папірець
якийсь тримає. Знову,мабуть якісь пільги клянчити прийшов,
біднота! Тьфу! - Це він! Це він! Точно кажу! – закричала Лисавета Патрикіївна, перераховуючи капустяне листя у гаманці. -
Ну що ж, давайте голосувати! – сказав мер, - Хто за? Одноголосно.
Ведмежатенко, Козлова затримати, капусту витрусити. Засідання закрито.
Є пропозиція - обгородити тих "звіряток" у ліску височезним парканом із колючого дроту, та приставити охорону. А нашу Верховну Раду віднести до 8-ми чудес світу, бо такого чуда як у нас ніде в світі немає. Клас. Вітаю.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
