Чи то з заходу, чи з сходу, Приніс вітер нам негоду… Заклубились чорні хмари, Лягли сумом над полями… Підіймає море хвилю І рве думи кожну милю. В гніві піною клекоче, То воно сказати хоче, Що готове, до не стриму, Подолати темну силу, Що так міцно, вже скрутила, Все навколо, оповила Чорним димом, чи туманом, «Вільнодумцем отаманом». Захвилює синє море… Змити хоче своє горе, Та куди там… Не доб’ється. Диву дивному дається, Що не може, славне море, Вільно плисти на просторах…. Воно б’є набат тривоги, Просить, в Бога, допомоги. -- Дай, хоч трошки тої сили, Щоби хвилі біг змінили, Лиху піну з себе змили, І вже чисті, прохолодні, Стріли рІки повноводні. Разом, вийшли на простори, Прославляти вільне, море.
Дуже гарно та іскристо, Надчуттєво й урочисто! Лише де-не-де збивається ритм і наголоси, може поміняти місцями слова "підіймає море хвилю" та "рікИ стріли повноводні", мені так видається...
Дякую,Наталочко!Перше зауваження я уже відредагувала, а стріли я мала на увазі зустріли, тобто хвилі зустріли ріки повноводні.Може мені треба було поставити рІки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:hands: 
...нехай здіймуться хвилі...))
