Антологія зрадництва, фальші, облуди й зневір,
Помилок і поразок, що дух наш схиляють додолу.
Вже давно цей народ не підносить свій погляд до зір,
Не йде гордо вперед, а смиренно плазує по колу.
Світ глузує над нами і плаче Господь із небес,
Бо блукаємо світом наосліп, плекаючи відчай
У душі, де на денці лежить тягарем споконвічним
Для новітніх розп'ять власноручно змайстрований хрест.
Нас століття привчали до думки, що "Волі нема!",
І мовчання печаті вуста затуляли все дужче.
Час на зміни настав! Відступає поволі пітьма,
Світло істин вмиває Вкраїни потомлену душу...
Дуже сміливо, Наталю, відверто. А щодо думки, що "Волі нема!"-правда, а ще нам толкували, як духовно, так і тілесно, що ми раби, а Гоподь сотворив нас вільними і надав безмежні права і зараз хоче з нами спілкуватися як з Со-творцями.
Ярославе, мушу признатися, що я давно до них приєдналася. З 1989 року виступаю на тисячних вічах з полум'яними промовами, а в останні десять років виходжу до людей також і з власними віршами. Я починала, як "барикадний" поет, це тепер перейшла на лірику, понад 20 років бунтарства трохи втомило мою неспокійну душу...
А в мене майже всі вірші пишуться за пару хвилин, рідко які 15-20 хвилин. В мене так думки линуть, а я лише встигаю записувати
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
