Дякую пане, Вікторе! Я не розуміюся на мисленнях, але вірш був написаний в 2009 році, коли я прочитала "Откровення" Галини Шльонової. Зараз сайт Леоніда Маслова, мене сильно вразив і я написала вірш на подібну тему. Я не знаю, художньо це чи ні, але зню одне, якщо Бог дає такі слова, то для когось вони призначені, а тлумачення, я розумію одне - свята віра Творцю. Вибачте пане, Вікторе, якщо я вас чимось образила. Приємно з вами вести бесіду.
Так, пане Василю,крик і може не одинокий.Я не настільки сильна в біблії, як ви, шановний,але десять заповідей, мене навчили,ще в дитинстві і роздумуючи над ними, я розумію, що було б все по іншому, не будь того, якби-то...Дякую за розмову.
Ми далеко не пророки, але ми люди, які спілкуються словами, а слово, як всім відомо, має велику силу. То ж я надіюся, що з усіх, хто прочитає цього вірша, один, два задумаються. Дякую!
Вірш чудовий! Пане, Вікторе, я щось не зовсім розумію ніби слова одинаково зрозумілі, але в тої людини, котра писала і душею переживала, було своє бачення, чи варто міняти? В вірші є слова про цвіт і читаючи його, зі мною був весняно-літній настрій, а от коли замінила слово, то зараз повіяло холодом. Я вибачаюсь, може і не права, але то моя думка.
Дуже тобі, Галочко, вдячна за коментар і за правильне розуміння вірша. Я знаю, скільки молодих людей, ба навіть і в роках, легковажно ставляться до такої теми, от мені й Господь допоміг її висвітлити. Ти молодчинка! Рада.
Дякую пане, Вікторе! Щось подібне було у мене спочатку, але я його поставила на перевірку розміру і стала вирівнювати і ось до чого дорівнялася. По розміру він став ідеальним, але втратив своє звучання, я б сказала душу. От по поводу негараздів, я б так хотіла з вами поспілкуватися, шкода, що велика відстань. Ну а що до смутку пане, Вікторе, в кого його не буває?
Самокритикою, хлопці, займаєтесь? То дуже добре, краще сміятись, ніж плакати, та й потім, критика--не сварка. Пропоную, давати коментарі "молодняку", до яких і себе причисляю, білш розгорнуто, щоб можна було зрозуміти і використовувати в подальшій роботі, а то часто твори лишаються взагалі без коментірів, як може початківець знати, добре, чи погано написано. Вибачте, за відвертість.
Дякую, пане Вікторе, що ви мене розумієте. Може мій вірш, як твір, нікуди не гідний, але теми, що там піднімаються, мене дуже болять і мені хочеться їх викласти не папір. Зріє надія, що прочитавши такий вірш, хтось задумається і задасть собі питання - ЧОМУ?
Дякую, пане Якове. Я звісно вибачаю і навіть рада, що вірш визвав у вас таке обурення. Я хочу вам нагадати, що я всього лиш любитель поезії і виражаю свої думки, як умію. Свій біль душі, як ви правильно підмітили, я виклала так, чи може краще було б написати простою скаргою? Ви, майстер слова, покажіть, як правильно треба було зробити і напишіть,щось на цю тему.Ні, ви не подумайте, що я вас хочу образити, я просто хочу навчитися правильно писати вірші.З повагою.