Сподобалось! Дивує тільки початок. До кого звертається автор? Хто має нам налити добра? А, що якби вірш починався так: "Доле, поглянь скільки пилу на світі," - доля - як хід подій. Тоді все б виглядало більш реально, але то тільки моя об'єктивна думка, а право у автора.
У Вас,п.Лілія, дивовижно- метафоричний стиль письма і образні індивідуально-авторські метафори, що робить Ваш вірш насиченим, поетичним. Ви вмієте дивувати. Здивував і цей вірш, що складений із одних запитань, в яких криється відповідь, але, як на мене, то тут їх трохи забагато. Одруківка - " срібляту " Смачної куті і веселих свят!
То правда, що домів нема, Тільки в декого на світлинах. Ті у альбомах... Тінь німа... Там їх не бачить світ, дитина... Це - правда і про це варто говорити.
Рада Вас вітати на нашому сайті, п. Галино! Дуже сподобалась Ваша казка, а ще більше висновок. "Треба весь бур’ян сполоти Й винести з городу, Щоб не сіялись осоти Й інше, того ж роду. " Ми всі маємо надію, що так воно й буде.
Ностальгічно... Мирного Вам неба, Якого всім нам треба! Здоров'я і надії На праведні події! А ще тепла земного і радості премного. Любові Вам і світла На многая літа!