Якби хоч трохи ти в душі Мене цінив, чи навіть був закоханий Ніколи мабуть у жітті Не бив по серцю із таким захопленням. Так, ти любив її кахонням радості Був повен добрих почуттів. Мені ж від цього залишились гадості І безліч неприємних слів. Пройдуть роки і ми згадаєм молодість. Ти пригадаєш поцілунків смак. Я ж – рук твоїх тепло та вольність Та втратити тебе лиш страх.
Дякую. Я зрозуміла. Я початківець, та розумію, що це не виправдання.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-