Присвята гарна, добре розкрита і здавалось би похвала за вдячність, але є тут такі, які звертають увагу на наголоси, а вони гуляють та й з ритмом не все гаразд.
Недавно я виставляла вірш і там були такі слова. - Не бійтеся страху німого, Бо він не займе ваших душ, Які, лиш призначені Богу, А право Вселенське – не руш. Щодо балачок, то від них нам велика користь, бо нам посилається саме той балакун, слів і думки якого нам не вистачає, і висновки від тої балаканини робити нам.
Яка чудова казочка, аж хочеться ще і ще перечитувати. Кажете, вкарбувалось у пам'ять, то моя вже геть нікудишня, бо я зовсім забула, як було те літо, і не можу дочекатися коли вже закінчиться та мокра, плаксива зима, щоб знову скупатися у теплі літа.
Якщо в чоловічому серці вміщається стільки гарних, приємних і заворожуючих слів, такій жінці можна тільки позаздрити. Хай буде вона Вам здорова і щаслива!
Можливо, Ви маєте рацію, назвавши цей твір актуальним на сьогодні, адже наша теперішня молодь живе вільно сімейно - статевими стосунками, називаючи це цивільним шлюбом, де часом важко стверджувати це пара чи ні, то ж говорити про велику любов не приходиться. Дякую!
Кожна людина - неповторна. Кожна живе у своєму світі, який творить сама для себе і бачить своїми очима. Використовує свій емоційний стан в міру своїх можливостей і обдарування. Однодумців об'єднує якась одна важлива тема, як соціальна чи загальнодержавна, а в поезії однодумці, майже неможливі. Є ось такі, як Ви толерантні особи, за що Вам щиро дякую!
Саме так,п.Василю. Тут описане одномоментне наше життя, яке настигло пару в якийсь певний час, але час не стоїть на місці, а з ним і наше життя, воно змінюється часом до не пізнавальності, і ми, як актори, вчимося любити, прощати, забувати... Дякую!
Буває, що і без причин, і це убиває партнера, але і описані мною події теж не завжди закінчуються розводом. Люди одумуються і продовжують жити парою. Дякую за коментар і репутацію!
Знаєте,п.Ірино, наш світ дуже загадковий і казати, або, або я б не наважилася. Один приклад із життя. Молодими покохали, поженилися. Народилася дитина. Розійшлися на 12 літ, а тепер знову зійшлися і народили другу дитину. По розповідях тієї жінки, то у них замолоду не було такої любові, як зараз. Як тут оцінити, була пристрасть чи любов? Дякую, що читаєте і коментуєте!
А до психіатра звертатися не пробували? Це звісно жарт, прошу не ображатися, але Ваша фантазія розгулялася не на жарт. Щось не зовсім розумію цього рядка. - "В мене зерна до стелі в порожній коморі," може у стелі, маю на увазі; порожня комора, крізь стелю видно зорі, як зерна, або я чогось не розумію.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('