Не переймайтеся... Спілкування -це передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку, як ось наш - письмом. Спілкування збагачує людей, як пізнавальний компонент, що грунтується на процесі сприйняття і розуміння один одного. Мені було дуже приємно з Вами поспілкуватися за що Вам щиро дякую!
Дорогий, пане! Виправляти в житті завжди щось треба, але не робити з приводу цього революцій, лити кров і гребти всіх однією гребінкою.Вас можна зрозуміти, бо той тяжкий випадок з мамою залишив у душі болючий рубець і тепер Ви злі на ввесь світ, і важка зневіра живе у Вашому серці. Життя - це , як нива після жатви, і рідко хто нею проходить, щоб не поколоти ніг об стерню.Мій батько, царства йому небесного - учасник УПА і в 50-ті роки він не вилазив із НКВДе, але в нього вистачило стільки розуму, що він сам не озлобився на нову владу і світ, і нас дітей оберігав від всякого негативу, хоч визвольний рух у ньому жив до самої смерті.До чого це я...та ось про це ж саме, що треба любити життя таким, яким Бог нам його дарує. Влада дається людям теж така на яку вони заслуговують і не більше, тому Богу - богове, а Кесарю кесареве.Ми крок за кроком змінюємося самі і змінюється наша влада, і я вірю, що не за горами той час коли суспільство і влада будуть в одному руслі.На все потрібен час і терпіння, якого нам ох, як не вистачає.
"мудруєш словом , де брехня змією вповзає в кожне серце людства ... і дітей." Це достойний вислів, можна сказати глобальний, тільки хотілося б знати кому адресовані ці слова. Щодо "лише кістки і забуття збирає смерть ..." Дозвольте посперечатися. В контексті загального розуміння такого поняття, як життя, смерть і одвічної боротьби між ними, то наше тіло, кістки нікого не цікавлять, цінність людини - її душа за яку всі в борються. Прошу пояснити мені початкову фразу вірша і це на повному серйозі, бо ніяк мені не вкладається - мрія люта плодами радості.
Дуже розумні Ваші роздуми і трактування. Люди дійсно виставляють для себе різні перепони, а потім героїчно їх долають, але не треба забувати, що люди різні, і тому у великому стаді завжди знайдеться одна дві особини, які будуть мати відмінну від інших думку,(уявляєте скільки таких у державі) тому правило "якби та коби" на практиці не витримує критики, так як більше - теоретичне. Я теж так думаю, що якби не було тих регіналів не було б проблеми з Донбасом, але проблема вже є і вирішувати її нам, і гарячкувати, і бити себе в груди нам не подобає, бо маємо справу з нерівними силами. Дякую за бесіду!
Хто це такий розумник, що поставив одиницю? Обгрунтуй свій поступок, покажи, як написати краще. А чи знаєш ти, що пан Василь виріс і живе в Польщі, і з мовою звичайно напряг , але яким борцем за волю і правду України є ця людина, то нехай умиються деякі українці. Я ставлю , але моя оцінка не виправить становища.
Відвертий крик душі і я Вас розумію, бо живу на тій же землі і терзають мене подібні думки, щодо депутатів і олігархів, та попри все я розумію, що тільки казка скоро кажеться, а діло, та ще й державне, та таке запущене, не так швидко можна розгребти, до того ж ми всі люди і від помилок ніхто не застрахований. Мене дивує ще й те, що ми так прискіпливо під мікроскопом розглядаємо справи президента і прем'єра, а спитати себе чи можливо, попри всі обставини, зробити так, як хочеться. Знаєте, як у пісні Пугачової співається - все можуть королі, але женитись по любові не може ні один король. І в кінці - кінців часто міняти владу з таким сусідом, як у нас, хіба це вихід, чи не краще подвоїти, потроїти народний контроль?
Скільки ще нас чекає облуди? Скільки болю ще витерплять люди, Що зробити нічого несилі, Лиш ридати на свіжій могилі… … Стугонить і шумить життя річка… Тихо скапує, плачучи, свічка…