На сайті я одна, що люблю займатись, як Ви кажете, "пошуком дурниць" і тому вирішила вам відповісти. Маєте рацію, що життя в кожного своє, але мова для нас українців усіх рідна одна, хіба -що Вам до серця російська. Безголів'я - нещастя, горе, біда, то яка сюди має впасти воля - бажання, охота, влада, настрій - який із цих синонімів в тій ситуації підійде? Вважаєте, що вірш - це сукупність вміло підібраних слів? Ви помиляєтесь, бо за кожним словом стоять хвилювання, емоції, розуміння ситуації і нарешті значення. Ви праві, у мене таке є страх за мову і літературу, якщо її творитимуть Ваші однодумці, і мої старання дійсно даремні, бо в нас обох в руках перо, але оспівувати щастя мимоволі – поневолі, півсвідомо, я собі дозволити не можу, а у Вас це на раз -два. Я висловлюю свою думку не для того, щоб ображати,(бачите не обзиваюся), а щоб людина подумала над своїми помилками і зробила висновок. Наснаги Вам і терпіння.
Знаєте, що я скажу, і хай це нікого не ображає, але говорити ми всі гаразд, а як приходиться до діла, то нас нема.Я знаю одного молодого чоловіка, який так добре говорить, що послухавши його подумаєш - професор не менше, але той професор має неповну середню і живе на зарплату дружини, вже не один рік, бо, бачте, для нього роботи не знайшлось. Хочеться, звичайно, щоб був мир, щоб наш волелюбний народ вдихнув на повні груди, щоб жити стало краще, щоб була справедливість, але маємо, що маємо і задовольняймося тим що маємо зараз, і дякуймо Богу за те, та не забуваймо за завтрашній день і його потреби для наших дітей і внуків. Життя - це горнило в якому не треба тліти, а горіти тільки остерігатися, щоб не перегоріти на попіл.
Не переймайтеся... Спілкування -це передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку, як ось наш - письмом. Спілкування збагачує людей, як пізнавальний компонент, що грунтується на процесі сприйняття і розуміння один одного. Мені було дуже приємно з Вами поспілкуватися за що Вам щиро дякую!
Дорогий, пане! Виправляти в житті завжди щось треба, але не робити з приводу цього революцій, лити кров і гребти всіх однією гребінкою.Вас можна зрозуміти, бо той тяжкий випадок з мамою залишив у душі болючий рубець і тепер Ви злі на ввесь світ, і важка зневіра живе у Вашому серці. Життя - це , як нива після жатви, і рідко хто нею проходить, щоб не поколоти ніг об стерню.Мій батько, царства йому небесного - учасник УПА і в 50-ті роки він не вилазив із НКВДе, але в нього вистачило стільки розуму, що він сам не озлобився на нову владу і світ, і нас дітей оберігав від всякого негативу, хоч визвольний рух у ньому жив до самої смерті.До чого це я...та ось про це ж саме, що треба любити життя таким, яким Бог нам його дарує. Влада дається людям теж така на яку вони заслуговують і не більше, тому Богу - богове, а Кесарю кесареве.Ми крок за кроком змінюємося самі і змінюється наша влада, і я вірю, що не за горами той час коли суспільство і влада будуть в одному руслі.На все потрібен час і терпіння, якого нам ох, як не вистачає.
"мудруєш словом , де брехня змією вповзає в кожне серце людства ... і дітей." Це достойний вислів, можна сказати глобальний, тільки хотілося б знати кому адресовані ці слова. Щодо "лише кістки і забуття збирає смерть ..." Дозвольте посперечатися. В контексті загального розуміння такого поняття, як життя, смерть і одвічної боротьби між ними, то наше тіло, кістки нікого не цікавлять, цінність людини - її душа за яку всі в борються. Прошу пояснити мені початкову фразу вірша і це на повному серйозі, бо ніяк мені не вкладається - мрія люта плодами радості.
Дуже розумні Ваші роздуми і трактування. Люди дійсно виставляють для себе різні перепони, а потім героїчно їх долають, але не треба забувати, що люди різні, і тому у великому стаді завжди знайдеться одна дві особини, які будуть мати відмінну від інших думку,(уявляєте скільки таких у державі) тому правило "якби та коби" на практиці не витримує критики, так як більше - теоретичне. Я теж так думаю, що якби не було тих регіналів не було б проблеми з Донбасом, але проблема вже є і вирішувати її нам, і гарячкувати, і бити себе в груди нам не подобає, бо маємо справу з нерівними силами. Дякую за бесіду!
Хто це такий розумник, що поставив одиницю? Обгрунтуй свій поступок, покажи, як написати краще. А чи знаєш ти, що пан Василь виріс і живе в Польщі, і з мовою звичайно напряг , але яким борцем за волю і правду України є ця людина, то нехай умиються деякі українці. Я ставлю , але моя оцінка не виправить становища.
Відвертий крик душі і я Вас розумію, бо живу на тій же землі і терзають мене подібні думки, щодо депутатів і олігархів, та попри все я розумію, що тільки казка скоро кажеться, а діло, та ще й державне, та таке запущене, не так швидко можна розгребти, до того ж ми всі люди і від помилок ніхто не застрахований. Мене дивує ще й те, що ми так прискіпливо під мікроскопом розглядаємо справи президента і прем'єра, а спитати себе чи можливо, попри всі обставини, зробити так, як хочеться. Знаєте, як у пісні Пугачової співається - все можуть королі, але женитись по любові не може ні один король. І в кінці - кінців часто міняти владу з таким сусідом, як у нас, хіба це вихід, чи не краще подвоїти, потроїти народний контроль?
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('