Чи вже зима, чи досі осінь - не збагнеш, А в заметіль передвечірню йдеш. Вже сурми янголів заграли угорі... Чого ж мені так сумно на землі. Лягли на трави білі тумани, І стали крижаниками вони. А я все далі йду у заметіль, Чи повернуся я до вас відтіль?
Ось такий передзимовий експромт, пані Наталю! Холодно на землі, і не менш холодно і сумно у душі. Та це мабуть вік, і йому треба якось протистояти, що я і намогаюсь робити.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
А в нас сьогодні сніг,зима...
