Чи вже зима, чи досі осінь - не збагнеш, А в заметіль передвечірню йдеш. Вже сурми янголів заграли угорі... Чого ж мені так сумно на землі. Лягли на трави білі тумани, І стали крижаниками вони. А я все далі йду у заметіль, Чи повернуся я до вас відтіль?
Ось такий передзимовий експромт, пані Наталю! Холодно на землі, і не менш холодно і сумно у душі. Та це мабуть вік, і йому треба якось протистояти, що я і намогаюсь робити.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.