Зміст такий - іди , сину, й працюй, не лінуйся, а Господь, за твої труди тебе вгору виведе , тобто мудрості і достатку додасть, зрештою, слави і життєвої висоти, ось у чому суть вірша. У вірші не сказано, що душа в небі буде світитися...
Моє життя - це стежка встелена червоними і чорними трояндами. І ті і другі красиві і пахучі, але колючі...Але ця дорога, якою йду по життю, наприкінці має світло, і я прагну до нього дійти. Так і у моїх віршах..Не судіть строго, бо я добре розумію риму, але мені Бог дозволяє писати так як говорить душа - вистраждала, спрагла і терпелива..
Я намагаюся прислухатись до Ваших думок, але не зараз, тому що зміст мого вірша такий: українець мав жезл і булаву, він її не втримав, українець і нині її має в душі, але може і цей дар загубити, тому я заликаю встати з колін такого українця - із жезлом і булавою..І саме тому міняти не буду слів, тому що наш народ нині таки стоїть на колінах перед москалями..