Пане Вікторе. Коли читаєш твір. таке враження ніби відчуваєш аромат цвітіння саду, а вислів "птахів хор був німий"- просто заворожує. Є така дуже талановита письменниця з Теребовлі, Наталка Міхно, у її книжці,де вона розказує про життя князя Василька, є такі рядки "так було тихо,що мовчали навіть слова". Коли читаєш про пташиний німий хор і про слова,які мовчать - тоді дійсно розумієш яка насправді велика і світла , чиста людська ДУША у талановитих людей і вміння своєю любов*ю ділитися з ближнім.У Вас є така душаі є таке вміння
Зустрічаються двоє - То на щастя, чи ні? Час гортає сувої Ними пройдених днів. Десь незгоєні рани В серці знову гірчать, У пустелях омани Сотні наших розп'ять. Повертається спомин У домівку душі, Проганяючи втому В такт холодних дощів...
Ой, понесло-понЕсло мене знову кудись, заблукала у веснах... чи знайдуся колись?
Та я не збиралась щось подібне писати, а зачепилась за перший рядок - ось і понесло, ледь вчасно стрималась, ти ж мене знаєш - я не пишу тижнями, а потім якийсь маленький стимул - і годі стримати
...І хай небо жбурляє Сонми в нас блискавиць, Якщо двоє кохають - Не впадуть вони ниць. У одвічнім двобої Безнадії та мрій, Де закохані двоє - Зірка щастя вгорі Осяває стежину, По якій вони йдуть, Щоби злитись в єдине І знайти власну суть... Неземною красою Світ нам стелить до ніг. Чуєш - пахне весною? Це - дарунок святих!
Та ми садили її десь зо два тижні тому, але вона до посадки вже випустила тонесенькі корінці, бо мій татко її якось зволожував, а потім, вже покладену в рядки, ще кожну скроплював, а потім вже ми її нарешті загортали... ось такий дуже складний процес...
Вікторе, як завжди Дуже романтичний і світлий вірш. Не люблю сумних віршів, але цей не зумний, а просто трохи засмучений. Це ж минеться, правда? За ним же прийде веселий життєрадісний віршик? З повагою
Через твій, Софіє, коментар, мені довелося сьогодні розмістити не того вірша, якого планував, а все через боязнь тебе засмутити. Правда, і цей не дуже веселий, але у тому суму значно більше. Дякую тобі.
Мабуть, Галино, моя поезія навіть дуже романтична, і струни почуттів у душі присутні... Додам лише, що їх останнім часом ніхто не торкався чомусь... Дякую тобі.
Мені видається, що незабаром Вас ця чарівна пані РОМАНТИКА застукає на гарячому. Адже мелодика Ваших творів не може бути не поміченою. Слова душі, як крапельки роси, Спішать торкнутись блиском своїм серця. Поглянь на глибину джерельця - На дні його - мелодія душі...
Навчаючись в інституті радіотележурналістики один професор мені сказав "Романтична особа мусить опанувати багато таїн буття, якщо хоче, щоб її почули чи побачили"
Дякую тобі, Галино, за змістовний коментар. Приємно...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
