**** Ця ніч була наче фуршетна мить - Вражали погляд, дотик, трепетні слова. Шовковий блиск в очах душі Створив закоханість і ніжні почуття. І рук тепло пронизувало тіло, Душа співала від несмілих слів. Ми танцювали легко і щасливо, Неначе двоє зрілих журавлів. Він говорив, а я не чула мови, Лиш відчувала тополиний стан. П’яніла від обіймів, губ його медових І одкровення, що вночі шептав Та краще б не сказав ні слова, Тут слів не треба, вистачить тепла. Кохання, наче зорі, світить світанково, Це стан душі, як чаша золота. Хоч час спізнився, але не кохання, Воно прийшло у долю крізь печаль. Відбулась зустріч, лиш би не остання… Й зняла з душі засмучену вуаль
|