ЛЕЛЕКА.
За морем, сонце сходить
І промінь вже бринить.
Здійнявши, свої крила,
Дай, Боже, трохи сили!
Над бистрою водою,
Лелека, вдаль летить. Летів він, так здалека,
Він майже, ніч не спав.
Боліли дуже крила
І покидали сили,
Що збився, він з дороги,
І від ключа відстав. Та знав він, достеменно,
Всі ждуть його здавна.
Летить він, не даремно,
Крізь бурі й ночі темні.
На крилах його тихо,
Гойдається весна.
| 
у Вас 
0
