Я цілком підтримую п. Наталію ,бо автор вкладає у вірш свої почуття,свої бачення і т.д.,не всім вдається відпрацювати 100% шедевр,то ж "МАЙСТРИ" підказуйте, радьте,але не кидайте одних лиш "реплік -НЕДОСКОНАЛИЙ".,я за взаємопідтриму.
Любочко,варіант "після" є сильнішим (це на мою думку),вірш дуже гарний , одна назва уже багато чого говорить.Я вірю у вашу наполегливість,ви й так багатьох симпатій набули,успіхів зичу вам щиро.
Я тут,пані Катерино,такий відгук вам написала ,"клас",але ви його не прочитаєте, бо моя безграмотність у користуванні цею технікою,в одну мить все знищила, Вірш гарний ,5-балів.
В роки Голодомору один колосок був на вагу золота,в моєму селі людей рятував ліс та річка,а там ,де цього не було люди гинули.Маленькою я часто спостерігала ,як старі люди під час їжі згрібають крихти хліба,не даючи впасти їм на підлогу,і кладуть їх до рота,страхіття голоду на все життя залишилося з ними, тож пам"ятаймо і ми,щоб ніколи не повторилося.
Завжди навчала дітей любити і цінувати хліб,пояснюючи їм скільки праці людської вкладено в кожен кусочок хліба,цей вірш написаний давно та він трішки "шкутельгав",а сьогодні з легкої руки Марії підправила і ,думаю, можна дітакм прочитати,дякую за відгук.
Марієчко,щиро дякую за поради,я їм завжди рада,бо маю багато чому навчитися,ви допомагаєте подолати перешкоди, яких я не помічаю або не можу сама з ними впоратися. Бажаю вам ,щоб ваша творча криниця була наповнена джерельною водою,яка уталяє спрагу багатьох людей.
Ви ,певно ,улюблениця Пегаса В кожнім вірші така крАса, Бо Пагас копитом б"є, Вам натхнення додає.Трішки слово "крАса "ріже вуха,але жце лише коментар.
Довго замовчувалися факти та й зараз може дехто сподівається,що призабудеться з часом,але ми повинні пам"ятати ,щоб не допустити повторення, ваш вірш не повинен згубитися у нотатниках,його повинні читати люди,особливо, молоде покоління.5-балів.
Живіть,радійте, Дяку БОГУ Тихенько подумки Складіть, Бо вміння ваше Це багатство, То ж до людей Його не несіть Роздайте, Хай беруть і знають, Це все написано Для них. Пане Василю,у вас добра душа ,щире серце,а це і є багатство ійому нема ціни.
Так.,вірш з болючою темою,мені теж доводилося бачити залишених дітей, передати їх погляд неможливо,після таких зустрічей,хочеться криком кричати на весь світ,аби тільки знайти ту матір-зозулю,але,на жаль,хто відважився на такий крок їх уже не зупиниш.,молодчинка ,це вірш потрібно в пологових будинках розмістити. "И РУХНЕТ МИР ,КОГДА СРЕДЬ НОЧИ, ПРИСНИТСЯ РАДОСНО ПОЧТИ, ТОТ НЕЖНИЙ,МАЛЕНЬКИЙ КОМОЧЕК, СОПЯЩИЙ У ЕЕ ГРУДИ".(автора не пам"ятаю) .