Пт, 22.11.2024, 20:05
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

ПРИСТРОМИ

Доторкнусь пучками, потривожу,
Й стрепенеться серце, наче птах, --
Ще стоїть, як лопухова рожа,
Пізнє літо в нічиїх садках.

І хатина -- нічия, мов привид.
В ріст людський -- кропива й лобода.
На причілку -- знелюдніла слива
У криницю сонну загляда.

А спориш! -- уже й за пліт пробрався.
А пирій! -- хоч в голови клади.
Житній колосок мов заблукався
В царстві самоти і лободи.

Тут і ми заблудимось, як в лісі.
(Онде прач, диви, одежу прати...)
Клямка від дверей стирчить у стрісі,
Щоб чужий не вліз, бува, до хати.

Вже грушки достигли й перестигли.
Романець розрісся на межі.
Застогнали двері і впустили --
Ми ввійшли, бо ми тут не чужі.

Рушники на стінах і портрети,
По кутках -- лампадки й образи.
У коморі -- то сумні прикмети --
Проросли дві сливові лози.

Ми удвох. Ми тут були. Дай, Боже,
Скільки вже води з тих пір спливло!
Доторкнусь пучками, потривожу
Те, що відбулось і відбуло.

І тобі й собі загляну в душу:
Пам`ятаєш ту зірчасту ніч?!.
Обтрусило нас життя, як грушу,
Розтоптало й подалося пріч!

...Чи тепер уміють так кохати?
Доле відсподівана моя!
Сидимо на призьбі коло хати --
Нічиї: нічий і нічия.

Додав: LedyDelfin (25.11.2011) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання, Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2750 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
божественно....
avatar
5 LedyDelfin • 09:37, 26.11.2011 [Лінк на твір]
дякую, пане Характернику, за цього "божественного" промінчика, якого Ви щедро вплели в зоріння мого серця...
avatar
Пані Валентино,у вас щирий вірш , особливо запали у серце ось ці слова:
"Доле відсподівана моя !"Успіхів вам на творчій ниві
avatar
6 LedyDelfin • 09:43, 26.11.2011 [Лінк на твір]
радію, люба пані Мурашечко, що Вам припали до серця слова мого вірша... дякую Вам і серцем, і душею...
avatar
Як же було гарно поблукати "в царстві лободи і самоти"!
Може, і вартує відпускати те, що відболіло вже. Щасти!
avatar
7 LedyDelfin • 09:55, 26.11.2011 [Лінк на твір]
рада, що Ви з приємністю поблукали в тому царстві... як сонячний промінь...
avatar
4 Myrka • 23:10, 25.11.2011 [Лінк на твір]
Просто немає слів))) Хочиться перечитувати ще раз і ще раз hands
avatar
8 LedyDelfin • 09:57, 26.11.2011 [Лінк на твір]
...оце є і найбажаніші слова... дякую, люба Myrkо...
avatar
9 мартин • 00:44, 12.12.2011 [Лінк на твір]
Так ,цей вірш приворожує якимось дивом ,манить за Вами у ту не чужу ,нічию хату . tongue
avatar
10 natalka7474 • 23:59, 26.02.2013 [Лінк на твір]
приходилось пережити подібне пані Валю. заворожив вірш.Як кажуть согодні молоді"СУПЕР".
avatar
11 InhearT • 00:40, 27.02.2013 [Лінк на твір]
Чудовий вірш!Я просто зачитався..Настільки тонко, лаконічно - клас! 55555 plus1
avatar
12 Oksanka • 10:07, 27.02.2013 [Лінк на твір]
Можливо інколи варто повернутися до минулого, щоби віднайти, повернути втрачене. Адже так буває? s-16


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz