Отримала величезне задоволення(особливо,від дитячого виконання),бо дитячі твори це моя стихія,ніколи не проходжу байдуже повз дитячу книгу.Щиро дякую Вам обом за чудові хвилини,творіть і даруйте читачеві,ваші твори того варті.
Дякую ,пане Олександре,за коментар,як кажуть"вашими устами да мед пить",якщо переробиш одне,то щось інше вже не так, певно висота польоту не та чи крила маленькі,але будемо висоту напрацьовувати.
Така пристасть, таке бажання, це тільки в юності буває,лови цю мить,Іванку, як на мій погляд(дозволю собі так висловитись),трішки каламбуро ,але ,разом з тим, у цьому й вся ізюминка,бажаю успіху.
Хоч ваша Осінь "холода,непрохана,напористо- наглувата(вибачте,за порівння), але вірш мені щиро сподобася,навіть більше того,він "заходить"у душу і налаштовує читача на певний настрій. :hands: :hands:
Шановне товариство, дякую всім,хто залишив коментар на мій вірш.Бажаю доброзичливості від ближніх та спокою в душах ваших ,хай життя дарує вам тільки теплі барви.
Марієчко,ви часом не в детективному агенстві працюєте?Адже те,про що ви написали трапляється постійно(потрібно послухати "новини" і в цьому переконатися),не хочеться ,щоб розв"язка була сумною,у вас легка рука,тому дайте читачеві щасливе завершення.
"Перший тайм ми уже відіграли і одне лиш змогли зрозуміти, щоб тебе на землі не згубили, друзів нам не потрібно губити."(слова із пісні О.Градського у моєму перекладі ,для вас ,панеВасилю).Вірш сподобався :hands: :hands:
Дякую ,пане Вікторе,я цілком погоджуюсь з тим,що до вашого рівня мені долеко,але на сайті немає заборони не те, щоб автори не порушували тем,які їх хвилюють .Цей вірш я не подала на конкурс і тому,не претеную на оцінку .
Цей вірш відзеркалює мої особисті роздуми над тим,які почуття виникають у дітей до батьків, що залишили сім"ю і не поділяли з дітьми їхніх радощів і проблем.