Залежний від диму кальянного подиху,
Утоплений в морі солоних очей,
Шукаю віконце знайомого поверху,
Рукою малюючи облік плечей.
Твоїми словами сиджу нагодований,
Коктейлем напоєний - чашами губ,
Бажанням навіки своїм застрахований,
Лиш темної ночі думки приголуб.
Їдким почуттям вени рук перерізані,
Пахуче волосся до себе зове,
Присутністю тіла всі рани зализані,
Минуле життя поміняє нове.
Надовго в кімнаті самотністю замкнений,
Лікуюсь від приступів серцебиття,
Рожевою мрією враз одурманений,
На бій за взаємність міняю життя.
Одним SMS, мов конструктор, розвалений,
Твій голос лунає, мов галюцинація,
І кожен мій день, наче аркуш обпалений,
Хвороба страшна – не спасе операція.
|