Прочитавши вірш згадався мені вислів:" Проживи життя і бодай одну людину в світі зроби щасливою- тоді кожен буде мати свій кавалочок щастя". Дуже гарний вірш, то ж хай і в житті буде як в поезії!
Як на мене, то щось не так у другому стовпці: "Нам випало пройти життя стежками, Напитись ніжності з джерел землі. Люблю в тобі і палкість вечорами, І пристрасність у вранішній імлі," - Якийсь збій загального такту вірша. Чи Ви знову на чомусь наголошуєте, змінюєте акценти тощо? Не ображайтесь, але 4.0.
Я не кажу, що вона не змістовна, не яскрава чи не емоційна. Вона, просто інша від загального такту... Вибачте, але вона так для мене читається... по-іншому...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
