ТВОЯ ЛЮБОВ
Посиділи трохи, політали в мріях, Доторкали крильми глибини небес! А у мить прощальну затремтіли в віях Дві сльози маленькі - серця смуток весь.
Ми мовчали довго, красномовно тільки, Так, що всі навколо чули думки плин. Як би ж люди знали - в серці сяйва скільки! Розставання наше - мов гіркий полин...
Час було вставати, свято завершилось, Люди, милі серцю, йшли від мене знов. Я ж тепло у грудях, мов найбільшу милість, Бережу донині, це - ТВОЯ ЛЮБОВ!
|