| ТВОЯ ЛЮБОВ
 Посиділи трохи, політали в мріях,
 Доторкали крильми глибини небес!
 А у мить прощальну затремтіли в віях
 Дві сльози маленькі - серця смуток весь.
 
 Ми мовчали довго, красномовно тільки,
 Так, що всі навколо чули думки плин.
 Як би ж люди знали - в серці сяйва скільки!
 Розставання наше - мов гіркий полин...
 
 Час було вставати, свято завершилось,
 Люди, милі серцю, йшли від мене знов.
 Я ж тепло у грудях, мов найбільшу милість,
 Бережу донині, це - ТВОЯ ЛЮБОВ!
 
 |