Пане Василю,в чомусь я згідний з Вами.Але можливо Ви до кінця не зрозуміли,що я мав на увазі.Я писав не про те ,що хтось не коментував твір ,а посто поставив смайлик .Мені не сподобалось у коментарі пана Віктора,якого я дуже поважаю за творчість і прямоту(Він напевне добре це знає) не те що він поставив смайлик ,а те що він коментував не твір пані Катерини,а коментар пані Марії,другими словами я порівняв(можливо занадто)з своїм випадком у армії.Я думаю пані Катерині простіше було б почути ,чи побачити якийсь смайлик у свій адрес-ось що я хотів сказати.Як на мене,обговорюйте мій твір на стільки критично,на скільки важаєте за потрібне,але обговорюйте зі мною,кажіть мені , а не обговорюйте мене в моїй присутності.Ось це я мав на увазі.Повірте мені :ні на секунду,ні на йоту я не хотів якимось своїми словами ,чи думками образити пана Віктора,це просто емоції.Я не та людина,мене виховували порядні,інтелегентні люди,і якщо я на Вашу думку і напевне ,на думку пана Віктора ,образив його ,я прошу вибачення.Але вибачаюсь тільке за те ,що мій коментар спринятий як образа,бо повірте мені,повторююсь,ні на секунду в мене не було в думках когось ображати.А на рахунок розвивати чи не розвивати цю тему,я думаю що більше тут немає про що спорити.Правда Ви пане Василю маєте рацію ,що краще нам всім це обговорювати на форумі,і краще обговорювати про речі чи події,які несуть добро.Ще раз щиро вибачаюсь перед всіма,кого зачіпив мій коментар :yes:
Дотепно пане Пилипе,добре було б тій хмарі зупинитися над Верховною Радою і ляти до тих пір поки в них не закінчеться ікра з коньяком .можливо поївши сухарів ,трішки блищими стали б до народу.Хоча горбатого могила не виправить.Мої Вам
Пані Маріє.Прекрасний твір,прекрасна,талановита манера написання.Єдине підтримую попередні коментарі на рахунок перших двох рядків.А загалом - супер. мої Вам
Пані Катерино,а мені сподобалось.Як я ще можу коментувати твір, написаний з великою щирістю,в якому безліч переживань,емоцій.Не знаю чи це історія з Вашого життя,чи Ви описували ЛГ,але відчувається великий біль,який ,напевне не затихне ще скоро.Браво пані Катерино.Щиро,чуттєво,супер.
Тепер щодо попередніх коментарів.Шановні трішечки спустіться на землю.У кожних творах ви шукаєте збій наголосу,розміру,рими.Таке враження що ви боретеся за головний приз ,який вручать за найбільшу кількість знайдених помилок, чи критичних коментарів.Звичайно погоджуюсь: у творі є недоліки ,але не забувайте про толерантність. Я звертаюсь до Вас, пане Вікторе .Ваш коментар не додає Вам поваги. Для порівняння розкажу таку життєву історію.Служив я в стройбаті норміровщиком,тобто бухгалтером,збирав відомості про заробітну плату військовослужбовців по об'єктах і трішки запізнився на обід ,не прийшов з ротою.А ходити окремо дозволялось тільки солдатам які вже були дєдами і дємбелями і блатним(хлєборезам,каптьорщикам).Сижду за столом ,обідаю,підсідають напроти два дємбеля і починають мене обговорювати,показуючи тим самим ,що я ніхто,що я дух(солдат який недавно призвався),я не людина і тд. Правда довго я не терпів:одному заїхав,другий втік. Потім мене трохи побили,але більше собі такого,в моїй присутності ,ніхто не дозволяв.Скажу більше: я приватний підприємець,у мене працюють люди які за віком молодші і набагато старші як я.Часом таке напрацюють,в голові не вкладається,але ніколи, собі не дозволяю до когось ставитися зневажливо. І ще одне:життя не закінчується на цьому сайті і тому ,друзі,будьте толерантні в своїх коментарях.
Вибачте пані Катерино,але я така людина і не вмію по-інакшому.Успіхів Вам ,творіть.Мої Вам :hands:
Коли ж сніги впадуть навколо зимні, А потім веснами – дощі, як кришталі.. В молитві станьмо разом всі під ними, Із півдня на північ, із заходу на схід. І біди вже не будуть нам страшними, Бо Україна возз’єднається в красі.
Пані Галино.Говорю тільки про враження від прочитаного твору.Прекрасні слова пані Галино,слова патріотки.Велика надія у вашому творі , дав би Бог, щоб хоча поливина з них збулась .Мої Вам
Згідний пане Василю з Вашою відповіддю пані Марійці,але є така приказка :" На Бога надійся ,а сам не плошай".Я веду це до того ,що поки народ,незнаю,напевне рано називатися нацією,не зрозуміє,що не буває доброго царя і свій, чесно зароблений, кусок потрібно виривати з горла,не буде ладу,бо це кримінальне сміття ,яке при владі по своїй волі нічого не віддасть.Це не заклик кидати все і братися за гралі,ні,скоріше заклик до колег - поетів сміливіше писати і коментувати "свободні " твори,це я говорю як син репресованого батька,племінник дядька якого посадили за те ,що був бандерівцем; і врешті -врешт як ветеран" Майдану(був з першого дня два тижні і якщо б повернути час,незадумуючись ,зробив би так само).Пора нам панове повилазити з кущів і бути господарями,а не батраками на своїй землі. За твір Вам і
Навіть не знаю ,що сказати пане Вікторе.Невже Наталя "заразила"Вас.Знаєте ,є один дуже хороший вислів .Його написала дуже талановита людина -Пережити,вижити і жити.Вікторе це ваші слова.
Твір чудовий,єдине мені здається не зовсім підходить слово шерех,хоча знаю ,що є таке слово в українській мові.Ну якось воно "ріжить" слух.
Пані Катерино,бачу багато різних відгуків.Думаю Ви самі зробити правельні висновки.Не буду повторювати попередників,скажу так: за віру ,за надію,за емоції мої Вам
Пане Вікторе,все набагато простіше.Сама ідея,чи тема це давно забутий старий анекдот,це коли позбиралися хлопці вже 1 рік як закінчили школу і кожен хвалиться досягненнями;все інше із реальних подій застілля,чи видумане.Кожен хвалиться про свої здобутки за рік ,останній немав чим похвалитися і сказав ,що напевне він фізично настільки сильний ,що його назвали биком. хоча кличку йому дали через те ,що він був "забитий селюх".А ідея в тому ,що не потрібно бити себе в груди коли тобі говорять приємні слова,можливо в цих словах велика іронія чи підступне підлабузництво.Пане Вікторе ,не впізнаю Вас ,для мене Ви сучасний молодий пацан із старечою мудрістю.Розумієте? :yes:
Шо можу сказати,хлопці.Один написав вірш,другий пуджає (лякає)п'ятницею - без фляшки не розберетися.Але беріть зразу дві (КАЖДОМУ -як казав Нікулін),щоб два рази не ходити.Доброго Вам, пане Вікторе відпочинку з друзями,веселої забави.Тільки не перепутайте:дітям мороженоє,женщинам -цвєти.
Пережити, вижити та жити - спочатку Мрія; Пережити, вижити та жити - далі затихаючий біль у серці,душі - Надія; Пережити, вижити та жити - майже Реальність; Пережити, вижити та жити - нарешті,слава Богу,Початок Нового; Пережити, вижити та жити - спокійна Душа,наповнене любов'ю Серце.
Саме так пане Вікторе я розумію ці слова.Що ще сказати?Просто геніальний твір,до цих пір не розумію як я міг пропустити його.Надіюся не дуже сердитися? На перший погляд ніби прості слова,які знайомі всім,але скільки позитивної енергії вони в собі несуть.Чесно,таке відчуття від прочитаного твору,ніби поспівав в церковному хорі.Браво пане Вікторе,браво.Шкода що трішки Ви далеко,а так хочеться пожати Вам руку. :up: