Дякую пані Роксолано за щирий коментар,за розуміння.В багатьох склалася хибна думка про своє відмежування від політики.Але не ціватись політикою не означає ,що вона не зацікавиться вами.Не можна бути на лаві запасних,колу у цьому матчі паплюжать твою країну.
Браво пане Ігоре .Прекрасний твір.Не твір - наче філософія життя.Єдине: у рядку А душа…, її суть…, то лише чекання - напрошується слово (мить),навіть по розміру рядків підходить. А душа…, її суть…, то лише мить чекання.-думаю так краще,але вирішувати Вам.А загалом все Супер,мені дуже сподобалося.Мої Вам
Олексію ,невже все закінчилося чаєм і джемом? А для согреву? А по 50,щоб кістки не ломали? Насправді ,чудовий твір.Зразу згадав свої шкільні роки,коли я ще був був молодий ,не такий склірозний,лисий ,беззубий як зараз (жартую).Гарно,сподобалось.Мої Вам
Пані Наталю.Не можу нічого добавити до коментаря який я дав до Вашого попереднього твору.Чудовий твір.Але питання залишилися актуальними. Пережити,вижити і жити.
Наталю прекрасний твір.Єдине ,не знаю, чи варто ще мучити вже вимучену душу.Можливо краще:ПЕРЕЖИТИ,ВИЖИТИ І ЖИТИ.Саме так,жити,а не страждати,адже мені здається ,шо ВІН дивиться на Вас з небес і напевне не в захваті від Ваших страждань і болю.Адже коли був поруч,напевне робив все,щоб кохана була щаслива.Тоді чому Ви не згадуєте всі ті хвилини,що провели разом і тішитися ,що ВІН був у Вашому житті,а знову страждаєте.Чи такого ВІН хотів,залишаючи Вас,напевне ні. Тоді відпустіть сум,бо з часом він,сум,витісне з Вашого серця всі хвилини щастя ,коли були разом.Відпустіть :ПЕРЕЖИТИ,ВИЖИТИ І ЖИТИ!
Прекрасний вірш ,Наталю.Але бачу що ще не зажили душевні рани і скоріш за все, не скоро, заживуть.Напевне люди відрізняються між собою вмінням несамовито ,до нестями любити і страждати.Але це не гріх -це святість.Мої
Катрусю,повір ,прийшов серпень Предвісник панянки із златом...
Дуже мила дівчина знову ділиться теплом зі всіма.Шкода ,що так пізно я взнав про цей сайт.Хоча інколи краще пізніше ніж ніколи.Катрусю,дуже милий твір,а хіба може бути по-іншому ,коли він народжується в серці яке переповнене любов'ю.Мої
Бачу Наталю біль у кожній букві.Напевне не скоро він пройде і не легко буде стерти його з пам'яті.Важко посміхатися коли болить,важко переконувати,коли немає впевненості,а ще важче це все носити в собі ні з ким не розділивши. Добре ,що ви не замкнулися в собі,а ділитися з нами тим ,що на сьогоднішній день тривожить душу.Але вірте :прийде новий день і сонце буде світити зовсім по-іншому.Буде сяйво спокою душі.Мої Вам :hands: