Зустріч… Хвиля врАзила груди… Перон переповнили люди…. Не лякав же нас гомін людей, В нас, серця виривались з грудей. Небокрай на хвилину зомлів, Промінь сонця за хмару забрів. У потоці людських перемов, Спалахнула враз наша любов. Очі, того спалаху свідки, Як чотири найкращі квітки, Без намови зростали на звук, А уста простяглися до уст. Ніби ноти небесних хорал, Дощ краплини довкола кидав. І в солодкому смАку води, Чувся смак і гіркої трави.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за