Зустріч… Хвиля врАзила груди… Перон переповнили люди…. Не лякав же нас гомін людей, В нас, серця виривались з грудей. Небокрай на хвилину зомлів, Промінь сонця за хмару забрів. У потоці людських перемов, Спалахнула враз наша любов. Очі, того спалаху свідки, Як чотири найкращі квітки, Без намови зростали на звук, А уста простяглися до уст. Ніби ноти небесних хорал, Дощ краплини довкола кидав. І в солодкому смАку води, Чувся смак і гіркої трави.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
