"Я спросил у осени...". Навіяло... Ніжно і красиво. Та головне, що героїня твору розуміє причину згаслих почуттів (хоч трохи і допомагали в цьому казкові персонажі).
Дякую серцю щирому, дякую мові дзвінкій, дякую, що полониною злітають пісня чарівні, дякую вам за слово, за добрі поради в житті, дякую вам, мої друзі, з вами - оживають вірші...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.