Я вважаю, що поетів не може бути надто багато. Їх, і справді, як сказала пані Катя, є стільки, скільки має бути. Бо якщо людина відкриває в собі якийсь дар - поезію, образотворче мистецтво, музику, різьбу по дереву і т.д., то це ж не просто так. Це не тому, що хтось захотів бути поетом і став ним, обравши це ремесло, як професію. Це або є, або немає. І якщо вірші просяться на папір, то навіщо приглушувати у собі цей поклик, роздмухувати іскри таланту? Це гріх, бо через митця до людей промовляє Бог. В такий спосіб Він хоче показати людям красу цього світу, відкрити їм очі на тонкощі людських стосунків, на взаємини людини зі світом. Адже не всі здатні помічати оті найтонші грані, для цього й існує мистецтво, як засіб відкрити і показати багатогранний довколишній світ. Це добре, що в такий важкий і напружений час в людських душах ще є місце для поезії, для високохудожніх творів мистецтва, що люди іще тягнуться до чогось духовного, світлого, а не з головою тонуть в буденних клопотах та матеріальній суєті.
Це правда, Таєчко: активності та ентузіазму нашої Лесі Геник багато-хто може позаздрити. Саме завдяки їй та її цікавим творчим ідеям ми не стоїмо на місці й активно живемо літературним життям!
Пані Іро, дякую щиро за вітання! Так, у *Об'єднаних словом* зараз дуже активне творче життя. Цієї осені вийшли три збірочки в наших поетів і відбулися три презентації. Зараз готується четверта станіславською поеткою Віталією Савченко. Тож літературне життя вирує!
Львівська кава особлива, як і сама атмосфера цього старовинного прекрасного міста! Дуже гарно, пані Катю! Така легка ритмічність вірша і галицький колорит - дуже мило!