Відкрила сьогодні поетичний сайт
в Інтернеті. А там тисячі поетів розмістили свої поетичні твори, і як часто
кажуть вони: Вистраждані слова їхні лягли в рядки віршів. І чому так стало
багато поетів? Всі вони щось пишуть, пишуть без кінця і краю. І відразу на
думку приходять слова з Біблії: …ибо много званых, но мало избранных…А які ж ці поети із ранимою душею,
прямо страх. Напишеш комусь коментар, який не до вподоби, і ллється образа, як вода: Як ви могли?...Або: Нащо ви мене ображаєте? Не вам зі мною
конкурувати…. Віє якимсь честолюбством і марнославством. Якась хворобливо –
поетична нація ввійшла на сучасну дорогу творчості….І хто сказав, що поет, музикант,
літературознавець, педагог, -високодуховні люди?…. Те, що для людей
вважається висотою,-буває огидою перед
Богом… Але поети , вихваляючи один одного, тонуть у власній брехні, приховуючи
правду слів, залишаючи похвалу, яка веде
у піски, які засипають очі. А розкрити їх в чесності, -вже не буде бажання. Та і слава від людей - не завжди приносить щастя…
| 
у Вас 
1
