Так, пані Ірино. І краще, щоб шлях завжди вів до Бога - хай і через якісь помилки і самопошуки, але врешті-решт - до Божого світла! Дякую Вам за розуміння!
Щемно... Пробирає до кісток... Дай Боже, щоб таке більше не повторилося, бо війна - це розруха, страх і розбиті сім'ї, які назавжди втратили близьких... Вітаю Вас на сайті!
Гарно, мудро і проникливо. Так, двічі в одну річку не увійдеш. Якщо події і повторюються, то це вже зовсім інші відчуття та емоції. Кожна мить у цьому Всесвіті неповторна, як і кожна жива істота на землі, чи природні явища - схід і захід сонця, пори року - кожен раз вони різні, з неповторним відтінком. Влучно Ви все це зауважили і передали.
Пані Катю, так приємно здивували мене цим віршем - чудово ми з Вами заспівзвучили! Так, музика - це справжня панацея для душі! Мені вона дуже допомагає заспокоїтися і навести лад у своїх думках. Прекрасна поезія!
Гарна мініатюра, пані Галю! Так, і осінь засмучена, і ми засмучені - ніяк не догодити... Що ж, доводиться терпіти примхи природи, так само, як терпимо примхи характеру близьких нам людей. А Вам - сонечка на душі!
Дуже гарно про застуджену осінь! І фото якраз в тему! Давненько не читала Вас на Анумо... Так, цьогорічна осінь плаксива і хвороблива, тільки хандру наганяє... Та все минає і вона мине. А ми будемо чекати на заквітчану весну!
Цікава тема, пані Ірино. Так, самі себе знищуємо, а потім шукаємо винних - екологія, катаклізми, іжа з ГМО і всілякою отрутою, генна мутація, невиліковні недуги... А все це - справа рук людини. Тому самі й розплачуємося за власні помилки.