Люди в двадцять першому столітті, вже втратили свою вшутрішню природу душі, бо вона пошкоджена по родовій лінії. Земля перетворилася на лікарню, а в лікарні нікого не осуджують - тільки співчувають... Ірина Пшиченко
Допишу останні свій листок- у блокноті, де вірші лягали і залИшиться один виток- дУмки, про яку іще не знали.
Думаю про суть всього життя і кричу: Ой, людоньки, не вірте!- в рай, який прийде в гірке буття, і солодкими гріхами не жалійте.
Любимо життя ми над усе, красимо його у дивну мрію, у лікарні вся Земля живе, де не судять, а лише хворіють...
|