Ср, 18.06.2025, 02:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Земля в лікарні

Люди в двадцять першому столітті, вже втратили свою вшутрішню природу душі, бо вона пошкоджена по родовій лінії. Земля перетворилася на лікарню, а в лікарні нікого не осуджують - тільки співчувають...
                                               Ірина Пшиченко

Допишу останні свій листок-
у блокноті, де вірші лягали
і залИшиться один виток-
дУмки, про яку іще не знали.

Думаю про суть всього життя
і кричу: Ой, людоньки, не вірте!-
в рай, який прийде в гірке буття,
і солодкими гріхами не жалійте.

Любимо життя ми над усе,
красимо його у дивну мрію,
у лікарні вся Земля живе,
де не судять, а лише хворіють...

Додав: Koshkina (30.09.2013) | Автор: © Ірина Пшиченко
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Громадянину

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2398 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 9
avatar
1 укран • 20:43, 30.09.2013 [Лінк на твір]
В останньому стовпчику "в лікарі" Ви мабуть мали на увазі "в лікарні"
А хто ми такі щоб осуджувати?
Людину повинна судити її совість, а якщо совісті немає то кажуть: "Господь Бог тобі суддя"
А суд прийде, тільки ми ще до нього не готові...
avatar
2 Koshkina • 08:36, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Дякую, що прочитали комет, пане Іване.
avatar
3 Koshkina • 08:43, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Дякую , що вказали на мою помилку......
Зараз Земля хвора ...Природа - є Господь, а ми часто йдемо проти природи...і маємо, що маємо....Люди грішні...треба знати свої гріхи і боротися з ними...Душа наша пошкоджена, ми - матеріалісти...Але , часто думаємо, що винні інші ( сусід, влада, екологія)...І починаємо осуджувати за гірке життя...та не розуміємо, що Земля знаходиться вже в лікарні, а чи хворі люди мають право осуджувати? Та і грань між добром і злом стирається.....Народ сам себе карає,бо наносить рани, на душі свої...Дякую за візит, пане Укране.
avatar
4 oduvan4ik • 14:08, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Цікава тема, пані Ірино. up Так, самі себе знищуємо, а потім шукаємо винних - екологія, катаклізми, іжа з ГМО і всілякою отрутою, генна мутація, невиліковні недуги... А все це - справа рук людини. Тому самі й розплачуємося за власні помилки. smile 55555 s-7
avatar
7 Koshkina • 16:55, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Так, ми самі наносимо собі рани.....Удачі Вам , пані Наталія на нашій Землі!
avatar
5 Asedo1949 • 15:01, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Цікаво,  життєво  і  правдиво! Не  одна  цивілізація  закінчила  своє  існування  від  людського  невігластва,  ось  і  наша  добігає  кінця...
avatar
8 Koshkina • 16:56, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Все може бути, пані Катерино, все може бути....Стоїмо на грані....
avatar
Гарний вірш. Це добре, коли є співчуття, але, гадаю, співчуття у наш час все ж замало. Бо поки одні співчувають, інші знищують все живе. 55555 valentinka2 s-7
avatar
9 Koshkina • 16:57, 01.10.2013 [Лінк на твір]
Треба співчувати людям, а не їхнім хворобам....Щиро дякую за репутацію, пане Юрію! Щасти!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...

virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.

virchi:
Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності,

virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз.  :yes:


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz