Так,пані Галино,мусимо пам'ятати про це і не дозволити відступникам стерти той страшний спомин про геноцид в історії нашої зболеної України...Дякую Вам!
І я тобі дякую,люба Роксолано,за співпереживання,за твій щирий патріотизм і любов до всього українського!Поки є такі люди,як ти,наша Україна буде триматися.
Нам не забути-всім тим,хто свідомий,хто гідний громадянин своєї держави.Кажуть,хто не пам'ятає свого минулого,той не має майбутнього.Дуже доречний вірш,пані Маріє.
Сильно звучать ці зболені розпачливі рядки... Це наш страшний біль,кривава пляма в історії нашого народу...А всілякі невігласи прагнуть зачистити сліди своїх пращурів-нелюдів.Вічна пам'ять нещадно замореним голодом...
Щиро дякую,пане Іване!Зворушена Вашим коментарем...Ваша мама-молодець,що знайшла в собі сили витримати таку страшну муку безжальним голодом і втратою любих діточок та подарувати світові нове життя.
Ох,і надиміла осінь!..Гарно,образно! Так,як вказала пані malovana,є деякі дрібні помилки і неправильно виставлені розділові знаки.Але це все можна виправити. :flowers-2:
Світла пам'ять жертвам жахливого геноциду українського народу... В нашому селищі щороку разом з учнями старших класів проводиться виховний захід в школі,присвячений рокам голодомору.А також відбувається панахида біля пам'ятного хреста жертвам радянського терору та молебень у церкві.
Пані Галино,у Вашій простоті щирість і тепло,тому люди до Вас тягнуться.Образність і так звана "складність" залежать від того,як людина мислить,яким вона бачить довколишній світ.Всі ми бачимо його по-різному,отже,і передаємо по-різному.Самовдосконалюватись ніколи не пізно,тому багатьом з нас є куди рухатися.Те,що хтось з авторів пише "складними" словами не означає,що йому слід писати простіше,щоб бути доступним для розуміння всім.Хто цінує поезію,той все зрозуміє і без пояснення.А якщо щось видасться незрозумілим,то для цього існують інтернет-словники.Або ж можна спокійно спитати про значення того чи іншого слова самого автора.
Так недоречно долю спокушать, Коли вже вічність манить за собою. Якщо надія зрадить у двобої, – Знайдуться інші вічного бажать…- Мудрий висновок,як і увесь вірш загалом.Цікаве тлумачення слова "аркан".У нас так називають чоловічий танець.
Прекрасна лірика! Так тонко передано внутрішній стан ЛГ,яка відчайдушно відхрещується від свого кохання,а десь глибоко в душі мабуть розуміє,що таки кохала...
Заколисану, приспану, хвору Знов ховаємо пам'ять за ґрати...- Скільки кривавих плям в історії нашого народу...Прикро,що й досі,в часи незалежності,все це вперто маскується,перекручується і доноситься до людей не в тому жахливому вигляді,яким воно дійсно є.А багато хто і не бажає знати правду...Кричущий вірш,наболілий.
Морозні візерунки на шибках можна розглядати довго-це щось таке витончене і неповторне,що і в голові не вкладається,що воно створене не людськими руками!..Щиро дякую,люба пані Тетяно,за позитивний відгук і репутацію!
Гнітюча атмосфера...Ніби час застиг і все довкола зупинилося...Пустка...Глибинний твір,пані Тетяно. А,і справді,так буває:люди живуть під одним дахом,а їх нічого не пов'язує-кожен живе своїм відокремленим життям.