Прочитавши вірш згадався мені вислів:" Проживи життя і бодай одну людину в світі зроби щасливою- тоді кожен буде мати свій кавалочок щастя". Дуже гарний вірш, то ж хай і в житті буде як в поезії!
Олександре, ідея кожного Вашого вірша є дуже високою, бо це оспівування любові до любою дружини. Мене такі речі зачіпають, адже я є дуже солідарна( не тільки тому, що належу до цієї статі) із жіноцтвом:відчуваю кожну жінку- і всі радощі, і всі іхні переживання. Звичайно, Ви праві, щодо того варіанту, що я запропонувала, але ж я не настоювала на його правильності- це тільки переспів. Та все одно:ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ- мабуть це було некоректно із моєї сторони.
Дуже казково- справді сподобалося! "То ж викликають дощ люди із неба.." То ж заликають дощу люди з неба..".Подивіться п. Галино на цей варіант- він дещо простіший і легший за звучанням.Але і так незле.
Олександре, а якщо маленький переспів до Вашого твору.:
Ти загадка, казка без закінчення, Мов серпневий перший зоревій. Ми під небесами ще й не вінчані, Тайн багато у душі твоїй.
Я гублюсь в тонких тенетах ребусів, Йду наосліп майже кожну мить. Знаю, незбагненна не даремно ти- Щоб мої бажання подражнить.
Змріяний стою при перших променях- без фантазій плин життя нудкий. Тa уснах моїх, у моіх помислах- Розгадаю образ світлий твій.
мені здається основний зміст не втрачено, а трішки підкореговано.Просто вірш настільки емоіційний і гарний Ваш, що шкода його залишати недогляненим Засмакувала Ваше слово "Зоревій"- яке ж воно миле та доладне.Отак звучить мені воно, що навіть з одного того слова, такого поетичного, можна створити новий вірш.Радію за Вашу дружину- це мистецтво бути такою незбагненною і загадковою.
Для мене це вірш -загадка пронизаний сильним почуттям, овіяний образами Вікінгів, Вальгальми,ріки Ульгемли- чимось легендарним і водночас ліричним- цікаве плетиво таке, Валерію.Настільки ніжно, наскільки це вміє подати автор -чоловік.Гарно!
Не буду мовчати, Олександре, бо, Як кажете Ви у цьому вірші,- не пробачите За ритмікою чую його у бардівському виконанні з наростаючим відчеканеним інтонаційним підігріванням. Отакий опис реалії з колейдоскопом емоцій- і, скажу Вам,- є над чим замислитися. Дещо гнівно, дещо саркастично, але правдиво. Хочу для себе уточнити:"Написав би пісню, щоб всім стало тісно"- чому має стати тісно від пісні? Це, звичайно ворушить уяву читача, і можна собі думати щось, але усе ж, як Ви це подаєте?Є ще деякі образи, які я не розумію.( В в)ироках кочують- складно вимовляти. Подобається:"Прозою накрити з Луцька аж до Криму?", а також оце:"Хто мовчати буде, - тому не пробачу…"класно. Срава в тому, що тут і є одразу відповідь на питання:"Як донести правду?"- звичайно- не - мов - ча - ти!А справжні вироки виносять не на Землі:), а нє?
Вікторе, цей твір і справді сприймається людьми по- різному- а воно і не дивно, адже ми,люди усі різні, із неоднаковими смаками, поглядами.Щодо мого сина, то мушу зазначити, що він до розуміння цього твору ще не доріс. Щодо обсягу: відкриваючи дверцята літератури на поетичні стезі можемо побачити різнобарв"я жанровості- і там далеко не всі вірші- короткі.Там і балади, і оди, поеми, та, зрештою: хіба Щевченків заповіт у три катрени? Ні, і не програє від того. Щодо зауваг до форми твору- то я дещо вже поправила і працюю над цим ще. Дієслівних рим на цей немалий твір- зовсім небагато- переважно вони ріжуть вухо, коли їх надмір. І ще, Вікторе, скажіть будь-ласка, що Вам далося найважче у цьому творі?
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
За ритмікою чую його у бардівському виконанні з наростаючим відчеканеним інтонаційним підігріванням. Отакий опис реалії з колейдоскопом емоцій- і, скажу Вам,- є над чим замислитися. Дещо гнівно, дещо саркастично, але правдиво. Хочу для себе уточнити:"Написав би пісню, щоб всім стало тісно"- чому має стати тісно від пісні? Це, звичайно ворушить уяву читача, і можна собі думати щось, але усе ж, як Ви це подаєте?Є ще деякі образи, які я не розумію.( В в)ироках кочують- складно вимовляти. Подобається:"Прозою накрити з Луцька аж до Криму?", а також оце:"Хто мовчати буде, - тому не пробачу…"класно. Срава в тому, що тут і є одразу відповідь на питання:"Як донести правду?"- звичайно- не - мов - ча - ти!А справжні вироки виносять не на Землі:), а нє?
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('