Це мої, авторськї міркування, роздуми. І нічого страшного нема в тому, що Ви не погоджуєтесь. Навпаки. Просто у Вас своя точка зору, у мене своя. І це нормально.
Я не приховую, що у віршуванні прагну ясності, простоти. У Ж.Санд є цікавий вислів: "Простота - межа досвіченості, останнє зусилля генія..." Ні, я, звичайно, не геній, просто мені така філософія творчості близька і зрозуміла. До речі, Пушкін завжди викреслював у свої поезіях заумні фрази, слова, а на полях писав: "Непросто - значит плохо!".
P.S. Пані Таісо! Ні в якому разі мої слова не стосуються Вас. Оскільки Ви приховуєте навіть своє обличчя (замість Вас - профіль чорної кішки), то у Вас загадок багато!
Поважаю Вашу думку, Катерино. Чому я так зробив - я вже вище пояснив. До речі, в літературі переміна ритму - досить поширене явище, важко знайти поета, який би цього не практикував. Я тут Америки не відкрив.
Олександре, а якщо маленький переспів до Вашого твору.:
Ти загадка, казка без закінчення, Мов серпневий перший зоревій. Ми під небесами ще й не вінчані, Тайн багато у душі твоїй.
Я гублюсь в тонких тенетах ребусів, Йду наосліп майже кожну мить. Знаю, незбагненна не даремно ти- Щоб мої бажання подражнить.
Змріяний стою при перших променях- без фантазій плин життя нудкий. Тa уснах моїх, у моіх помислах- Розгадаю образ світлий твій.
мені здається основний зміст не втрачено, а трішки підкореговано.Просто вірш настільки емоіційний і гарний Ваш, що шкода його залишати недогляненим Засмакувала Ваше слово "Зоревій"- яке ж воно миле та доладне.Отак звучить мені воно, що навіть з одного того слова, такого поетичного, можна створити новий вірш.Радію за Вашу дружину- це мистецтво бути такою незбагненною і загадковою.
Невже ідея цього вірша настільки схвилювала Вас, Роксолано, що Ви вирішили запропонувати свій варіант? Приємно бачити таку увагу. Дякую!
Проте... порівняйте оригінал:
Загадкова ти, мов казка без закінчення, Мов серпневий перший зоревій. Мабуть, тому, що у церкві ми не вінчані, Повно тайн в твоїй душі палкій.
з Вашою строфою:
Ти загадка, казка без закінчення, Мов серпневий перший зоревій. Ми під небесами ще й не вінчані, Тайн багато у душі твоїй.
...Втрачається і милозвучність, і чарівність і глибина. До того ж виникає враження, що герої вірша - неодружені, молодята...
Те ж саме можна сказать і про наступні катрени.
Розумію, Ви хотіли допомогти мені позбутись "прикрості" - збою в ритмі. Даремно! В класичній літературі безліч прикладів, коли зміною ритма автор підкреслює щось, актентує на чомусь, змінює настрій, картину оповіді тощо. У мене саме такий випадок. Я би порадив і Вам, і іншим дописувачам, які нагострили на мене олівці критики, не поспішати з оцінками, не гарячкувати. Маємо перш за все поважати авторський задум, спробувати зрозуміти його. Але, у всякому випадку, дякую ВСІМ за увагу до моєї творчості!
Олександре, ідея кожного Вашого вірша є дуже високою, бо це оспівування любові до любою дружини. Мене такі речі зачіпають, адже я є дуже солідарна( не тільки тому, що належу до цієї статі) із жіноцтвом:відчуваю кожну жінку- і всі радощі, і всі іхні переживання. Звичайно, Ви праві, щодо того варіанту, що я запропонувала, але ж я не настоювала на його правильності- це тільки переспів. Та все одно:ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ- мабуть це було некоректно із моєї сторони.
А я маю великі претензії до техніки написання. Де поділась рима у другому стовпці?
Я гублюсь в тонких тенетах ребусів, Йду наосліп майже кожну мить. Сокровенне приховала недаремно ти - Щоб мої бажання подражнить.
А про збій ритму... Погоджуюсь з maja. Вірш - він і в Африці має залишатись віршем. І при чому тут "...підкреслення чогось, актентування на чомусь, зміна настрою, картини оповіді"? Я, особисто, не бачу зміни акценту, не відчув зміни настрою - він сумний, не читаю про зміну картини оповіді, адже весь вірш, в цілому, - про Неї... Тому раджу Вам прислухатись уважніше до коментарів "інших дописувачів", які нагострили на Вас олівці критики, не поспішили з оцінками, не погарячкували і жодним чином не виявили неповаги до Вашої творчості, авторського задуму, а зробили спробу допомогти Вам покращити поетичну майстерність. Можливо різко, зате - об'єктивно. До роботи.
Мушу втрутитися. Знаєте Немо, коли глянути на історію світового малярства, то побачимо там цікаві речі: усі найновітніші течії(екпресіонізм, кубизм, пуантелізм використовували і застусовували вже маститі майстри пензля.Якби такі речі дозволили собі підмайстри, то на них би посипалися ціла купа незадоволень, саме через те, що не володіють класично визнаною технікою.Як бачимо, і Ван Гог і багато інших художників пречудово володіли натуралізмом.Я веду до того, що майстер слова, а в даному випадку, Олександр,- може собі дозволити на сміливість надати віршу і ритм, і риму бажану йому.В будь-якому випадку, ніколи у критиканстві не ватро використовувати підігрітий тон.Ми всі випрубовуємося на людяність, не виключенням є і царина поезії.Будьмо взаємно ввічливі!
Не допускаю навіть думки бути не ввічливим. Так, поезія і малярство є царинами мистецтва. Однак, якщо Ви розмістите "Чорний квадрат" Малевича на "Трьох ведмедях" Шишкіна, - Вас не просто не зрозуміють у художніх колах, а звинуватять у кічі - несмаку, а то й у початках певного психічного розладу. Не знаходите паралелі? Тому, зважаючи на творчі можливості Олександра, які уже визнані у певних колах, Він не повинен лінуватись і забувати про аксіомні правила віршування і, у будь-якому разі, - належно сприймати зауваження тих, хто Його читає...
хороший вірш, але згоден з попередніми думками, є недоліки.. пане Олександре, з радістю читатиму наступні Ваші вірші!!)) цей хороший, але, як на мене, проблема в тому, що в попередніх творах Ви надто високо підняли планку..)це лише моя думка.. успіхів Вам!!)))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
