п. Василю, зачитуюся останніми Вашими публікаціями- щось нове у Вас, як у поетові відкрилося. Вірш зворушує і це велика його сила.Попри все: дозвольте, ( тому що вірш хороший) зробити деякі правки у формі вірша.Наголоси трохи здеформовані, але це легко виправити, якщо переставити деякі слова місцями.Наприклад Так:
Ніч сіла на землю, неначе ворона. вогні в хатах грають, як вовкові очі. Рушник вишиваний, над ним ось ікона... І тиха молитва в сторіночках ночі.
Родина далеко, бо кожний вже в себе. Роки поспішають. Сини є і внуки. вони йдуть вперед всі, бо нині так треба, Бо нині світ Божий на інші жде звуки.
Нас двоє в кімнаті. Свій дім на чужині. Вогонь часу гріє нас двох, як перина. І вечір. Думки наші в кожній дитині. Молитва у небо за кожного лине.
Якби Ви хотіли- то я можу рпзповусти чому саме я переставила.Творчої іскринки Вам і нівих звершень.Чекаю Ваших творів. Дяка!5
Математика наскрізьно просякає цілий світ: інтуіцій острівочки, долі нашої політ, думи наші огнянисті на високій частоті, децибели мрій, пророчі наші помисли оті, що по ночах між зірками творять взори неземні- розумію це казати, мабуть, справді не мені... Та одне я точно знаю: математики закон- це гармонія Всесвітня- це відомо ще спокон всіх віків і для поетів- хоч вони і диваки!- але мусять відчувати почерк Божої руки! Бо інакше гряне хаос, обезформлений як дим- Хай гармонія спливає з -під пера для добрих рим.
п. Катрусю, все дуже точно описано, реалістично, правдиво., Ta Хочеться в поезії "свіжого штриха" , хочеться прочитати щось із новою подачею, щось такого чого ще ніхто не писав ( незважаючи на те, що проблема і тема залишаються тими що і були) За Дух вірша- усе ж
Дякую, Марійко! Пробувала пpосканувати ту частинку- у мене все виходить нормально. Хоба що я чогось не второпаю може
цінУю сльОзи щАстя- спрАвді, Є ж так(І)!-
а сльОзи б(і)д- вонИ, мов крАх галАктики-
До речі почтковий варіантн( а вірш - давній) був такий
Ціную сльози щастя- сяйво-Арктики--- (тільки мені тут рима видалася нецікавою) В них семицвітні промені живуть! А сльози бід- вони, мов крах галактики- у них щемить солено-мудра суть!
Жалости, гордосТи- із закінченням ТИ- є вірно.В укр. мові це можливий варіант, як і "жалості". Для мене перший варіант звучить пом"якшено і приємніше. "полину"- від поняття ПОЛИН. є ПОЛИН - немає полИну. Дякую, п. Катю за візит і відгук.Щасти!