Дякую. І Ваш варіант підходить. Я трошечки подумаю. А мама так раптово пішла, хоча й прожила 73 роки, та для мене вона була подружкою. Ми з нею розмовляли про все.Важко було: мама, а потім батько через 20 днів.Розумію, що це життя. Але скучаю й скучаю.
Одягаю мамину кофтину... І здається - поруч вже вона, Обнімає ніжно, як дитину, А сама чомусь така сумна.. Мамо-мамо, не сумуйте, в осінь, Не сумуйте, мамо й навесні, Не сумуйте, хоч зима у косах Ніжно посміхається й мені...
Радію,Оленько, вашим творам і нашій зустрічі на цьому сайті.Я перший день на ньому..
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас 
0
