все так...дуже точні висновки, Василько, правдивий настрій відчувається. але і у цьому стані є своя краса, своя неповторність. Цінуймо кожну мить життя:)
Ос такий печально-фолософський настрій..і він, цей настрій, дуже потрібний, бо виводить людину на стежки осмислень, роздумів, порівннянь. людина, що ніколи не втрачала... не буде цінувати... людина, що не засинала - не пробуджувалася. людина, що не перейшла через осін[ь- не зустрічала весен із тим піднесенням і очікуванням, котре можливе лишен[ь по зимі. Цікаво, Марієчко, і вірш експерементальний.
Одвічна боротьба- вона і створює рух думки, життя, вибори, а відповідно, логічно за тим і рівень моралі, сили духу, погляд в небо...мудрі Ваші роздуми, Іринко!
"...Відрощуємо сяйво відвібрацій із наших душ, правічних, наче рай, роздумуєм про мудрості дистанцій і пристрасті миттєві- що ж: нехай! Бо і в людей, як і в світил небесних, часами трaєкторії стрімкі cхрещаються в поривах ненавмисних. Ударна хвиля...вибухu яркі..."
ВАЛЮ, СПАСИБІ ЗА РОЗГОЙДАНІ ДУМКИ, ЗА ІМПУЛьС ЦЕЙ ЗПОЗАЗЕМНИЙ І ЗЕМНИЙ ВОДНОЧАС.
Валечко, Ти сприймаєш усе на оголено-чутливий нерв.Твоя реакція на твір дуже точно-болюча і далеко не є байдужою, а саме це мені дає змогу сказати, що я зуміла досягнути поставлене перед собою завдання у цьому циклі віршів. Все, що пов"язане із цією історією - це трагадія, але це і урок, це і символічні речі. чи просто так оті татари викрали саме її? чи просто так вона на біду Османській династії потрапила саме в її серцевину? Важелі справедливости - невидимі нам, але вони дуже точні. Мала вона свою місію, водночас і сама випрубовувалася. Її гаремне становище схоже загалом і до долі України...знаємо, що усі часи існують паралельно: майбутнє, минуле, сьогодення, а значить, що із-за тонкої стінки часовости отримуємо постійні уроки і наші непояснені тривоги також дуже часто із тими паралелями пов"язані, і з пам"яттю генною - безумовно теж. Валю, а отой "квадрат круглий" то так і є дійсно. І нині багато такого.Інстинкт вижити настільки сильний і природний, що тільки людям з високим духовним злетом- він є байдужий.Ти знаєш, в житті трапляються такі парадоски, як от у сім"ї алкоголіків виростають талановиті, геніалЬні діти, або ж навпаки, коли у віруючій родині визрівають повні діти-антиподи, а скілЬки зрадників -дітей у батьків політично зрілих і стержневих. Для мене великою загадкою є той момент, що вона, донька священика- стала на верхівці мусульманського світу. Вона практично дала тріщину могуті османської імперії і не відаючи того. Після неї і її сина, що був зведений до царственості - та імперія вже ніколи не стала такою міцною , як перед тим...імперія, яка знищила стільки християн. МОжливо це помста незрима за Константинопіль, за знищену Візантію- хто- зна... Мені цікаво це розглядати не тільки з ракурсу українства, але і з загально -людського. Це щось із тих розумінь, як : "ніколи не кажи- ніколи". Тільки Богові відомо все. Це ті речі, коли на відповідну програму, створюється ще одна програма, це коли іде оте урівноваження після житейских штормів. Усе, що замішалося на крові- кров"ю відплатить. Валечко, я відчуваю твоє ставлення до цієї теми- розумію і шаную твою думку та відчуття...я- просто досліджую. Хай нам всім буде гаразд!