Цікавий, енергічний та імпулсьсивний вірш. Непогано виписана основна думка твору. А ось тут сируватий образ- треба допрацювати: "Хто зі мною С"ОГОДНІ ПОІВ, А кого я ще не напоїв?"
Оксаночко, легко, грайливо по- дитячому і водночас із філософською глибинкою. Мені сподобалося, лишень ось тут: " Я кіт, що гладять рученята Малого ЯНГОЛ-немовляти." Янгол....? можливо так: "Я кіт, що гладять рученята Малого ЯНГОЛА-маляти." Це на Ваш розгляд, але мені здається, що так би було правильніше.А взагалі, мені це навіть дитячою пісенькою зазвучало- ГАРНО!
Таки й справді- пережито і вистраждано. Для мене образ ліричої героїні, виглядає наче зібраний образ. Я собі тут вбачаю не просто жінку, але і втілення України, і Чорнобиля, і одурену нашу політичну ситуацію, що склалася останнім часом.... Можливо троху різонув слух оцей образ "Та серед гір ЗАЛАЗИТь на рівнину І там свою спокутує провину." мОЖЛИВО, ВИ ТУТ, іВАНЕ ТАК ЗАДУМАЛИ, МОЖЛИВО ПІД ТИМ ЩОСь І ПРИХОВУЄТьСЯ, АЛЕ ХОЧЕТьСЯ ЯКОГОСь ТАКОГО СЛОВА....НУ... НАПРИКЛАД: ВИХОДИТь НА РІВНИНУ.... чи: долає гори, сходить на рівнину...Як ви на це?
Яке ж у Вас бачення п. Іване, презоряне, кришталево- місячне, яскраво- квіточе! Це ж не кожен уміє таке відчувати, а Ви умієте! Цікаво було б розпізнати мені, що прикриває за собою образ " нічна правиця"?
Андрію, сильного Ангела охоронця Вашому маленькому чаду- яке ж воно хороше хлоп"ятко...! Впевнена, що Ваша пісня для нього, Ваше слово- це найбільший скарб, який можна подарувати , адже це духовне надбання.Впевнена, що Ви ще багато Слів напишете для сина.Успіхів Вам у тому!
А чи пробували Ви,п. Катерино, писати для дітей? Ваші вірші і образи настільки казкові і кольорові, що мені здалося: гарні дитячі вірші виходили б у Вас.
Оксаночко, цей вірш із циклу "Слова засіяні в прийдешнє"- присвячений моїм дітям.Напевне, саме тому, що перед очима у мене були мої сини та доньки, цей вірш і вийшов схожий до гасла, чи до зaклику...дякую Вам, що перейшлися душею моїми поетичними рядками.
П. Катерино, Галино, дуже приємно мені знати, що цей вірш викликав у Вашій уяві приємні замальовки та асоціації. Та й взагалі, щаслива, що можу контактувати з рідними земляками- дякую!
На відстані відчутніший магнетизм "золотої пуповини", енергетичний фактор, який умовно називають корінням роду.І що далі від рідної землі, тим більше напружені струни звязку...Одним словом: тільки на чужині пишуться такі вірші, але серце в Україні. Дякую Вам, Друзі, за розуміння.
Пане Іване, серйозні питання піднімаєте і за це Вам моя шана! Щодо слів " дратися"...взагалі- то я сприйняла не в розумінні " " боротися", а в дещо саркастичному поданні "дертися" ," рватися із шкіри".Тому, якщо це слово-сарказм,- то варто взяти його в лапки.Але якщо ж це в значенні "боротися" то це і справді не правильно- русизм. Стосовно слова "ЛЖІ" : лож- це русизм, але"ЛЖА" - ні! Не раз можна зустріти це слово у творчості відомих поетів, зокрема і в поетичній творчості Ліни Костенко.Слово "остається"- русизм, але "зостається" - ні. Просто українська мова основоположниця індоєвропейських мов, про що з успіхом засвідчує нам санскрит- саме через те, можна віднайти багато слів укр. походження і в інших мовах... За зміст вірша, п Іване- 5
Василю, Романе, радісно мені, що і Вам цей вірш зазвучав...а він, до речі, написаний практично на "коліні", за кермом, на червоному світлі. Та й не знаю чи моя в тому заслуга, що він мені зазвучав, а я перенасла його на папір....Дякую, Друзі!
Ну нічого собі! Відчуття після вірша, як після перегляду фільму " Матриця".Це вірш- інтелектуал, вірш - інтеграл.Багацько, відчувається, автор переосмислив. Валерію, хочеться продовження з хорошим кінцем....і неодмінно змоделюйте щастя!
Дякую, Валерію! Щодо кронгкасу, то , мабуть ватро взяти це слово в лапки- ось так: "Тоді тебе розгледитиь у "КРОНГЛАС".Думаю в цьому випадку це буде сприйматися , як художній образ, а не буквально. Хоча можна і так: "Тоді тебе відчує Бог наш, Спас З духовних сфер. І зійде твоя днина, І твоє сонце! І молитви глас!"
Іване, я відчуваю, що у Вас є потенціал для доброго поета: енергетика вірша, його посил, зрештою є і ідея, але, на жаль, образи задіяні у цьому творі, не працюють на користь ідеологічної лінії. Треба точніше виписувати серцевинний задум, начинкою твору має бути чітка думка, а не розмиті , тільки Вам зрозумілі, образи. Не рима має формувати Ваш твір, а думка твору має використовувати риму собі на поміч- бо краще вже тоді писати білий вірш, або прозу.У вірші не варто губити думки. У Вас усе вдасться! Успіху!