Погоджуюсь якось так сильно і досить впевнено - переконливо написано, та все ж давайте задумаємось трошки над змістом - Сумує душа за Господом, тобто за Тим великим першоджерельним вічним світлим образом, але де вона може його знайти? якщо лише після смерті то має місце доцільність рядків - тужливіше з кожним днем наближує зустріч з Господом, але думаю, що Господа можна пізнати і за Життя і від того як ми його пізнаємо Тут залежатиме наша подальша з Ним зустріч Там. Вибачте якщо щось не так зрозумів
За розумною, справедливою і головне Дружньою критикою ховається шлях самовдосконалення або як ще кажуть "творчого росту". Бажаю Вам лише теплих коментарів
Ось вирішив хоч на хвильку відвідати давніх друзів це лиш на хвльку і... радий що мене памятають Приємно що не забули Як добре коли просто намагаються звязатися і.. Всіх благ
Глибинно написано, наштовхує на роздуми... здається ми .. ні не так Ти такий юний і вже так пишеш.. це з одної сторони добре.. так легше цінувати кожну мить... літа і дощу життя, а з іншого, не сумуй так, так все минає, але залишається навіки у спогадах пережите, здобуте, воно викарбовується на камянистих скрижалях Душі. Ехх.. вперед і з піснею Поки ще є про що співати...
Написано так від душі, але вибачте, трохи збивсяя при прочитанні, погодуюсь із п. Катериною, розумію наголоси мають іти --/--/--/ --/--/--/- А рядок потяглА незакІнчені думкИ - помилка, чи не так?