|
ВиграЮть у мелОдії дУми
Рветься сЕрце у пІсні,
Рвуться скрИпом натЯгнуті стрУни,
Бо вонИ ж не залІзні
І не лИті з тягУчої гУми.
А довкОла вирУють літАми
ДоленОсні дорОги
І кроЯться строкАто між нАми
ВеремІї чужОго,
Що стрічАє німИми словАми.
За вікнОм розгулЯлося лІто
А в душІ квітнуть Айстри
ЖовтизнОю розлУки налИті.
НедовЕршений МАйстер
Знов шукАє своЮ МаргарИту.
| 
у Вас 
0
а літери справді, окрему, то можна, а так , справді, важко читати
Ви моя незмінна читачка. Хай все б