SITE LOGO
Ср, 04.12.2024, 21:10
Меню сайта
Наш опрос
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551
Главная » Комментарии пользователя [LedyDelfin]

Найдено комментариев: 1362
Показано комментариев: 61-90
Страницы: « 1 2 3 4 5 ... 45 46 »

avatar
садила сад, як ніби писала заповіт для "майбуття онуків" - прекрасно!
avatar
...як срібна краплина - коротко, чисто і мелодійно... лунко...
avatar
розумію Вас, пані Oksankо...
avatar
дякую Вам, пане Анатолію...
avatar
...та й ми самі, як оті метелики нічні - шукаємо світла, втраченого колись... може, не настільки вперто шукаємо... кожен врешті знайде своє Джерело і припаде, і НЕ пропаде...

вдячна Вам, пані Катю...
avatar
як шукають - то щось знають, либонь... дякую Вам...
avatar
дякую Вам, пані Наталко!
avatar
пані Oksankо, прекрасний і прекрасний, такий сердечно чистий вірш Ваш, як і переживання, ним передані...
avatar
прекрасно!
avatar
пане Pylyре, вдячна, що завітали...
avatar
вдячна Вам, пані Катерино... де взяти соснову гілку?... - під ноги подивитися...)))
avatar
навзаєм, пані natalkо...
avatar
дякую, пані Галино... думаю, Ви маєте рацію - пора настане...
avatar
красота...
avatar
любий пане Igor Korniychuk, Ваша увага і Ваші "відгомони" світло-душевні і мудрі - за честь для себе маю... не перебільшую - справді так сприймаю щирість і тепло Ваше... дякую Вам - і серцем, і рукою...

продовжую чекати на Вас тут...
avatar
дякую Вам, люба пані Oksankо... і вірю кожному слову Вашому - бо щирі Ваші слова...
avatar
дякую, пані Галю...
avatar
пані Катю, скажу Вам по великому секрету - вони зустрілися... в теперішніх часах і інкарнаціях... все повторилося... але вже не так до решти трагічно... отже - скільки разів іще доведеться їм повернутися і зустрітися, щоб пройти тими самимим стежками - але інакше - я не знаю, але точно знаю, що врешті решт все завершиться, як Ви кажете" - щасливим кінцем... щось у цій великій взаємній любові зав"язалося - в кармічний вузол... для обох, чи більше для Гетьмана, а Мотря щораз "іде поруч з ним" - у кожному випадку - це великий урок, який буде свого часу засвоєно... обома... можливо - кожне засвоїть потрібні саме йому (їй) знання... і стане між них рівновага і гармонія - щастя стане між них, і з ними.. "путі Господні несповідимі"... будемо йти і врешті дійдемо до єдиної мети - до Світла... усі... і Україна...

дякую Вам, що були з моїми коханими Мотрею й Іваном протягом цих подій... Ваша симпатія і позитивні почуття освітять їхні долі, вважайте, що Ви свічечку їм "затеплили" - і вона ніколи вже не "вигорить" і не сплачеться - буде стиха осявати їхні стежки - і минулі, і майбутні - завжди...
avatar
отакий "класичний любовний трикутник" вийшов у Вас, пані Oksankо...
avatar
Гетьман - поет, філософ - але й політик... і Ви абсолютно праві, сказавши про прагматизм... на самому романтизмі він не пробув би Гетьманом 20 років - у тих умовах руїни, що вже почалася, а за ним - просто "рухнула"... як справді лідер, Гетьман належав не тільки собі і добре це усвідомлював... що ж, жінки найчастіше бачать істину саме тому, що дивляться серцем, як Ви і моя Марія... чоловіки ж - аналізують умом і найчастіше - прагматичні... тут Гетьман мій - не виняток... мотиви його вчинків - благородні, але "рівняння", яке йому випало рішати - було "з усіма невідомими", навіть більше того - не мало вирішення... можливо, Доля і намагалася вберегти його від загину, обдарувавши ТАКИМ коханням на межі подальших подій, але він - залишився вірним своїм намірам, хоча й намагався "вписати" у полотно свого життя і кохання прекрасне те... видать, умова стояла - із двох одне, а він хотів "утримати на льоту" і те, й інше...

я люблю Гетьмана... і Мотрю (Марію) - люблю... молодість і мудрість... часто є антиподами... та й кохання таке - щире і палке - часто вигорає до тла - занадто вогонь бурхливий і могутній... врешті - сталося так, як сталося... ми ж переживаємо цю ситуацію через 300 років після... багато що помінялося, хоча тільки у зовнішніх проявах, по суті майже все залишилося таким самим...

пані Катю, дякую Вам - за інтерес і щирість... за розмову цікаву нашу...
avatar
...щиро розділяю...))) дякую... але в епілозі завтрашнім - усе стане краще...
avatar
отже, пані Катю, спільно з Марією моєю Ви пройшли стежкою остаточного розчарування... а Гетьман - на противагу - залишився "стабільним" і в почуттях його, і в намірах...)))
avatar
Ви, пані Катю, як і моя Марія, образилися на Гетьмана... вчинки людей, які ЗНАЮТЬ, часто здаються нам не зрозумілими, а часом і не прийнятними... з одного боку - він міг ризикнути "головою і булавою" і прожити якийсь час з Мотрею "на віру" (бо жоден піп не обвінчав би їх) - але ж він пише їй, пояснює - що з того "виросло б" - неблагословіння від церкви і наказ їм розійтися - і що б тоді? ким би залищилася Мотря - власне, покриткою... про неї він насамперед турбувався, коли намагався "утрясти" цю ситуацію миром і ладом... Мотря ж - молода і безоглядна... Кочубеїха ж прагнула посадити на гетьманство свого чоловіка - Василя Леонтійовича - який був у неї "під каблуком" - і стати гетьманшою, власне - "гетьманом"... Любов Федорівна мала натуру абсолютно владну і амбітну..."Донос на гетьмана-злодєя царю Петру от Кочубєя" - не стільки від Кочубея, скільки від Кочубеїхи (аналізують історики... листи Мазепи, до речі, опинилися в московських архівах, оскільки після смерті Мотрі дісталися Кочубеїсі і були додані до доноса, як документальні потвердження його гріховного "обліко моралє"... тема цієї любові фігурує в доносі - таким чином Кочубеїха хоче помститися Мазепі за передчасну смерть Мотрі, яку сама на той світ і загнала)... у результаті - Мотря вмерла, Кочубея страчено (не Мазепою - Петром, щойно сама страта відбулася не в Москаі, а в Україні...), усе майно - конфісковано... далі - і Мазепа, у серце вжалений трагедією цією, програв і пропав... після Полтавської битви Кочубеїсі Петро повернув майно... такий результат - практично "розбите корито"... властолюбство - це пожадливий інстинкт виживання за рахунок інших - тваринний інстинкт, який реалізує себе за рахунок "відбирання у інших" - у тому числі і відбирання життя...

не ображайтеся на Гетьмана... він - мудрий... і "дорослий", "іскушен" в політиці - і не міг чинити безрозсудно... наміри його благородні стосовно всіх - навіть Кочубеєві і Іскрі він дав був змогу утекти (після доноса, Мазепа знав...), коли їх було наказано арештувати і переправити у Москву... він їм натякнув, що на них чекає і практично відпустив, але, добравшись до границі - вони самі повернули коней і поскакали в Москву... ну, а там на них і чекали - диба, інші "пристрої" дознання... але всі ці події - за рамками даного твору... це - наслідки своєрідні даної ситуації... коли я писала "Кочубеївну" - мала у планах другу частину, яка мала б називатися "Гетьман", куди увійшли б усі ці (і багато інших, не настільки приватних) події... але "Гетьман" залишився не написаним...

дякую Вам за емоційне сприйняття поеми... маєте у власній натурі щось близького до "сердечного вогню" моєї Марії... таке в мене складається враження...)))
avatar
дякую Вам...
avatar
..це, пані Галино - знак...
avatar
дякую за увагу і відгуки...
avatar
так... і "як Сонце - що не в кожнім є"...))) дякую, пані Oksankо...)))
avatar
вірю, пані Галю...
avatar
так вишукано Ви відгукнулися, пані Людмилочко... і так просто сказали... вдячна Вам...
avatar
дякую, пані Галино, за увагу і інтерес...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz