З одного боку, мало віри в людей, біль, злоба, нерви. А з іншого - нема різких конкретних кроків - нікого не посадили за Майдан - Ні Льовочкіна, ні беркутівців, ні генералів - зрадників. домовляються. ділять гроші. садять тих, що украли дрібниці, а крадіїв мільйонів - мільярдів не чіпають або випускають під заставу, а змін майже нема.
колись мені такі болючі слова - не можеш - не пиши - пафосно сказав один старший поважний письменник. бо ти не геній і таланту в тебе нема. я дуже образився і не писав 5 років. а потім його простив. треба дуже толерантно оцінювати. з розумом. не довіряти літературним божкам -ідолам. котрі часто поклоняються грошам. а не бачать талантів. бо вони майже небожителі...
все одно треба мріяти. вірити. надіяти. може. багато що є ілюзорного. не так. як нам хочеться. але з часом життя поставить крапки над і. буде краще. але треба гризти- добиватися. бити в дзвони- старатися. щоби люди не в снах бачили хороше життя. а в реалі. і не через 309-40 років. а скоріш.
Мене радує, що на такий вік авторка пише вже досить добре. Не все гладко і чудово, є ще багато чого в технічному плані. Але рівень є. Рівень думки і хороших образів. Рими і ритм - то таке. Воно з часом підтягнеться. Випишеться. Бо пише непогано. Є речі слабші та сильніші, є досить пристойні твори російською.Значно кращі! Досить мудрі та яскраві. Головне - не зупинятися, шукати себе і рости творчо. Натхнення!
Перепрошую. Я виправився. Оцінку поставив. Я якось мало уваги приділяю оцінці, бо для мене це несуттєво, а коментую твір чи враження. Всього найкращого. Натхнення Вам!
не знаю, що про це сказати. навіть важко сформулювати думку. почуваюся не в своїй тарілці. та й усе навіть не осилив прочитати. що це було. до чого тут казка. навіщо ламати так сюжет і для чого міксувати усе це з матюками. я далекий від розуміння цього твору....