Зіронько моя
Зіронько моя,
Ти поклич здаля,
Полечу навстріч весні,
Я ж бо тут стуживсь,
Я ж бо тут не вживсь,
На оцій своїй землі.
Зіронько ясна,
Де моя весна,
Покажи її між літ.
Бо шукав до сліз,
Бо шукав я скрізь,
Геть перевернувши світ.
Зіроньки блакить
Із небес летить,
І горнеться до зіниць,
Та немає слів,
І німий їх спів,
З мрії зітканих зірниць.
Зіронька із мрій,
Диво-ангел мій,
Ти у Бога там спитай,
Що ж я за дивак,
Що роблю не так,
Що не відшукав свій край.
Щоб, як прийде час,
Йти туди до вас,
У зірковий вищий світ,
Я нарешті взнав,
Що я тут втеряв,
На землі своїй між літ.
Та мене між снів
Голос раптом стрів:
- Я ж була в людських очах,
Ти ж мене впізнав,
Чом же не забрав,
Все шукав на небесах.
Тож тепер не плач,
Не кляни невдач,
В зір нічого не проси,
Сам же не посмів
Жити, як хотів,
Сам тепер і хрест носи.
Додав: miknech (09.02.2016)
| Автор: © Михайло Нечитайло
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1171 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА