Ср, 06.11.2024, 02:10
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Зіронько моя

Зіронько моя,
Ти поклич здаля,
Полечу навстріч весні,
Я ж бо тут стуживсь,
Я ж бо тут не вживсь,
На оцій своїй землі.
 
Зіронько ясна,
Де моя весна,
Покажи її між літ.
Бо шукав до сліз,
Бо шукав я скрізь,
Геть перевернувши світ.
 
Зіроньки блакить
Із небес летить,
І горнеться до зіниць,
Та немає слів,
І німий їх спів,
З мрії зітканих зірниць.
 
Зіронька із мрій,
Диво-ангел мій,
Ти у Бога там спитай,
Що ж я за дивак,
Що роблю не так,
Що не відшукав свій край.
 
Щоб, як прийде час,
Йти туди до вас,
У зірковий вищий світ,
Я нарешті взнав,
Що я тут втеряв,
На землі своїй між літ.
 
Та мене між снів
Голос раптом стрів:
- Я ж була в людських очах,
Ти ж мене впізнав,
Чом же не забрав,
Все шукав на небесах.
 
Тож тепер не плач,
Не кляни невдач,
В зір нічого не проси,
Сам же не посмів
Жити, як хотів,
Сам тепер і хрест носи.
 

Додав: miknech (09.02.2016) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1171 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 nasvictor • 09:37, 10.02.2016 [Лінк на твір]
Плюсую. А де проза?
avatar
0
3 miknech • 01:27, 12.02.2016 [Лінк на твір]
Цей сайт, пане Віктор, більше поетичний. Тому прозу публікую на іншому.
avatar
0
2 Asedo1949 • 16:18, 10.02.2016 [Лінк на твір]
А мені чомусь цей вірш співався голосом Н. Матвієнко. Сподобалось!
avatar
0
4 miknech • 01:28, 12.02.2016 [Лінк на твір]
Не заперечую, пані Катерино, якби було й так, хіба слова вартувало б змінити для виконання жінкою. Але поки що просто вірш. Дякую за постійну увагу.
avatar
0
5 Лілія • 21:13, 12.02.2016 [Лінк на твір]
РЯДКИ АЖ ПЕРЕЛИВАЮТЬСЯ НІЖНІСТЮ. СПАСИБІ, ЗА ВІРШ.
avatar
0
6 miknech • 00:27, 13.02.2016 [Лінк на твір]
Дякую й Вам, пані Лілія, за постійну увагу.
avatar
0
7 iakhnevich • 00:16, 21.02.2016 [Лінк на твір]
Дуже гарно, як пісня. s-7


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz