Коментувати також можна з та

Вт, 21.05.2024, 00:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1024]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2670]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [218]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [411]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1219]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [295]
Щастя - ... [598]
Жінка - ... [261]
Життя... [4427]
Філософам [1297]
Громадянину [868]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Зіронько моя

Зіронько моя,
Ти поклич здаля,
Полечу навстріч весні,
Я ж бо тут стуживсь,
Я ж бо тут не вживсь,
На оцій своїй землі.
 
Зіронько ясна,
Де моя весна,
Покажи її між літ.
Бо шукав до сліз,
Бо шукав я скрізь,
Геть перевернувши світ.
 
Зіроньки блакить
Із небес летить,
І горнеться до зіниць,
Та немає слів,
І німий їх спів,
З мрії зітканих зірниць.
 
Зіронька із мрій,
Диво-ангел мій,
Ти у Бога там спитай,
Що ж я за дивак,
Що роблю не так,
Що не відшукав свій край.
 
Щоб, як прийде час,
Йти туди до вас,
У зірковий вищий світ,
Я нарешті взнав,
Що я тут втеряв,
На землі своїй між літ.
 
Та мене між снів
Голос раптом стрів:
- Я ж була в людських очах,
Ти ж мене впізнав,
Чом же не забрав,
Все шукав на небесах.
 
Тож тепер не плач,
Не кляни невдач,
В зір нічого не проси,
Сам же не посмів
Жити, як хотів,
Сам тепер і хрест носи.
 

Додав: miknech (09.02.2016) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1081 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 nasvictor • 09:37, 10.02.2016 [Лінк на твір]
Плюсую. А де проза?
avatar
0
3 miknech • 01:27, 12.02.2016 [Лінк на твір]
Цей сайт, пане Віктор, більше поетичний. Тому прозу публікую на іншому.
avatar
0
2 Asedo1949 • 16:18, 10.02.2016 [Лінк на твір]
А мені чомусь цей вірш співався голосом Н. Матвієнко. Сподобалось!
avatar
0
4 miknech • 01:28, 12.02.2016 [Лінк на твір]
Не заперечую, пані Катерино, якби було й так, хіба слова вартувало б змінити для виконання жінкою. Але поки що просто вірш. Дякую за постійну увагу.
avatar
0
5 Лілія • 21:13, 12.02.2016 [Лінк на твір]
РЯДКИ АЖ ПЕРЕЛИВАЮТЬСЯ НІЖНІСТЮ. СПАСИБІ, ЗА ВІРШ.
avatar
0
6 miknech • 00:27, 13.02.2016 [Лінк на твір]
Дякую й Вам, пані Лілія, за постійну увагу.
avatar
0
7 iakhnevich • 00:16, 21.02.2016 [Лінк на твір]
Дуже гарно, як пісня. s-7


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Asedo1949: Щиро  дякую  за  добрі  слова  і  побажання! Перемога  прийде  неодмінно  і  все  буде  добре.

Asedo1949: Пане  Іване,  час  і  нині  то  повзе, то  біжить,  то  летить,  як  і  ця  бувальщина,  яка  вже  давно  вилетіла  за  межі  Чумацького  Шляху, бо  як  не  дивно,  час  має  властивість   змінюватись

Asedo1949: Дуже  важкі  рядки. Серце  огортає  туга  за  таких  ось  героїв. А  скільки  їх  вже  лежить  в  нашій   змученій  горем,  але  нескореній  землі,  та  водночас   велика  гордість  розпирає   груди 

leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz