Жорстокий час, жорстока днина,
І все це творить скрізь людина,
Бо звірь полює харч здобути,
Людина б`є, щоб паном бути!
Захланність скоро не минає,
Все більш для себе вимагає ,
Здобув, і вже поставив плота,
Щоб мнoжилася тут голота.
А та, не буде довго ждати,
Розіб`є пліт, йде грабувати,
Кричить , горланить -я тут пан
І творить свій сімейний клан!
Та Бог живий, і все це бачить,
І цій голоті не пробачить,
Вкінці ,небесною мітлою,
Геть вимете ці купи гною!
| 
та
у Вас 
0
Господь обов'язково вимете, якщо ми всім серцем повернемось усі до Нього.